Працювати у віддаленні від своїх громад медійникам непросто. А тим часом у таких реаліях функціонують локальні медіа, яким довелося релокуватися з небезпечних територій, аби забезпечувати своїх читачів достовірною і корисною інформацією. Про це йшлося на панельній дискусії «Досвід релокації редакції» під час всеукраїнської онлайн-конференції «Уроки 2024: про стійкість українських медіа», де керівники і журналісти релокованих медіа поділились досвідом переїзду та організації роботи редакцій на новому місці.
– Серед викликів, з якими ми зіштовхнулися в цьому році – робота редакцій на небезпечних територіях, та релокація тих медіа, для яких і це стало неможливим. Релокація стала порятунком під час війни, а також пошуком можливості для медіа продовжувати свою роботу і не поривати зв’язок зі своєю аудиторією. В одних випадках переїзд редакцій відбувався дуже стрімко, в інших – мали трохи часу підготуватися. В будь-якому випадку релокованим медіа і медійникам надавали підтримку Центри журналістської солідарності. Ми запросили колег поділитися досвідом – які уроки із релокації редакції 2024 року вони винесли, – зауважила перший секретар Національної спілки журналістів України, координатор мережі Центр журналістської солідарності НСЖУ Ліна Кущ.
Ані день не зупинила свої роботи газета «Ворскла» з Великої Писарівки Сумської області, попри те, що колективу цьогоріч, коли редакція була зруйнована, довелося здійснити стрімкий переїзд на безпечнішу територію – до сусідньої Охтирки. Головний редактор газети Олексій Пасюга зауважив, що нині складно працювати всім медіа – і тим, які перебувають у зоні бойових дій, і тим, яким довелося релокуватися, і тих, які функціонують відносно спокійних територіях.
Головний редактор зауважує, що допомоги від місцевої влади газета не мала – «Ворскла» завжди була в конструктивній опозиції до будь-якої влади, тому коштів не просили. Виручала досить розвинена система передплати.
–Були певні напрацювання щодо розповсюдження газети не лише у Великописарівській громаді, а й в усьому Охтирському районі, де свого часу припинили існування усі шість місцевих видань. Але, звісно, виникли певні труднощі, коли в березні за декілька днів Велику Писарівку на 40% зруйнувала артилерія, і переїждати довелося було дуже швидко. Ми встигли свій врятувати архів, частину обладнання, нам вдалося зберегти свою команду. Щоправда, переїхавши до Охтирки не змогли знайти приміщення для офісу, тож працюємо у бібліотеці, а то й вдома. Від великих видань відрізняємося тим, що знаємо кожного в громаді, і нас знає кожен, нам вірять. Наша команда невелика – троє у штаті і троє поза штатом. Та в газеті – тільки власні матеріали. І я дякую нашій команді, яка багато пише про місцевих жителів, а вони нас підтримують – каже Олексій Пасюга.
Втім, коли редакція після релокації запрацювала й на інші громади, спочатку відчувалась певна настороженість – звідкись з’явилася «Ворскла». Тож про передплату у тих умовах не йшлося, і редакція створила роздрібну систему розповсюдження. Втім, це дало свої результати – зараз у «Ворскли» тираж понад дві тисячі примірників, більший, ніж був у Великій Писарівці. Щоправда, з них тисяча – передплатні газети людей, які виїхали за межі області чи й країни. Цьогоріч розіслали майже 300 екземплярів газети за кордон, за межі області.
Але і з роздрібним розповсюдженням не все просто.
–Великі магазини не беруть газету на реалізацію. Нас виручають невеликі крамниці, які беруть 5, 10, 15, 20 екземплярів, тут ціна – 15 гривень, з них 5 залишаємо продавцям. У Великій Писарівці залишилось 250-300 жителів, але працюють 6 магазинів. І газету продають по собівартості – 10 гривень. А ще до цих крамниць приходять передплатники за своїми примірниками. Там всі знають, що газета працює, – каже Олексій Пасюга.
У 2025 році він планує все ж створити в Охтирці офіс, де можна було б здійснювати прийом читачів, реалізовувати газету. І, звичайно, працювати з рекламодавцями, хоча, у роботі з місцевими бізнесменами теж є свої складнощі. Тож, зауважує головний редактор, без грантової допомоги газеті поки не вижити.
–Нам вдалося вижити і зберегти впевненість у своїх силах завдяки підтримці Спілки журналістів. Така підтримка дуже цінна. Також завдяки Спілці про нас дізналися і ІРМІ два роки тому, і ми отримали певну підтримку на 2 роки, що дало можливість розвивати свою мережу доставки. Що буде в наступному році? Наразі сказати складно. Та відрадно, що навіть люди, коли покидають Батьківщину, намагаються нас підтримати. Хто далеко – перераховує кошти для передплати землякам, які не можуть передплатити самі.
#HannahArendtInitiative
#VoicesOfUkraineJournalistSupportProgram
Матеріал опубліковано в рамках програми «Підвищення журналістських та редакторських навичок: Основи стійкості медіа» від ТОВ «Великописарівська газета «Ворскла» є складовою програми «Голоси України», яку координує Європейський центр свободи преси та медіа. «Голоси України» реалізується у межах Ініціативи Ганни Арендт і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а обрана тема, експерти, цільова аудиторія є виключною відповідальністю ТОВ «Великописарівська газета «Ворскла».
