У лисички — вдалий день. Потягла собі курочку чи качечку з Груні кудись у ліс. І це вже не перша зустріч із рудою мисливицею.
Кілька днів тому вона траплялася на очі в цьому ж місці, тільки тоді чимчикувала в село.
Ану, шановні односельці з Груні, в кого сьогодні зникла домашня пташина?
Не грішіть одразу на сусідів — схоже, то лисиця господарює. Хоча… десь, може, й сусіди ні при чому не залишилися.
Згадайте краще дитячу пісеньку:
«Я лисичка, я сестричка, не сиджу без діла…»
Щоправда, торік, коли лисиця вкрала у тещі півня, вона чомусь цю пісеньку не співала. Там уже звучали зовсім інші слова. І переважно прозою…
Та що поробиш — життя зараз таке — то дрони над головою, то лисиці по дворах ревізію проводять.
Кажуть старі люди, що лисиця — тварина дуже хитра, але водночас і надзвичайно розумна. Вона може запам’ятовувати місця, де легко знайти їжу, а потім повертатися туди знову й знову. От, видно, і Грунь їй припала до душі.
А ще лисиці — великі любительки порядку. Після полювання вони часто ховають залишки їжі «на чорний день», роблячи собі справжні схованки. Можливо, десь у лісі зараз лежить акуратно захована груньська курочка «на вечерю».
Цікаво й те, що лисиця може бігти зі швидкістю понад 40 кілометрів на годину, чудово чує навіть писк миші під травою та вміє стрибати мало не як кіт.
А ще руда мисливиця — справжня акторка. Мисливці розповідають: інколи лисиця може спеціально «прикидатися» байдужою або навіть грайливою, щоб приспати пильність здобичі.
Та попри всі її витівки, у селі до лисиць ставляться по-різному. Хтось сердиться за вкрадену птицю, а хтось, навпаки, радіє — мовляв, якщо лисиця бігає селом — значить, природа ще жива.
І давайте таки згадаємо разом пісеньку з дитинства. Тим більше, завтра неділя — треба трохи перепочити. Як і тій лисичці після вдалого «полювання».
«Я лисичка, я сестричка» — одна з найвідоміших дитячих пісень, яку знають кілька поколінь українців. Її пов’язують із дитячою оперою «Коза-дереза» українського композитора Миколи Лисенка. Саме він наприкінці XIX століття створив музичну обробку народних мотивів для цієї казкової вистави.
Слова пісеньки давно стали майже народними:
Я лисичка, я сестричка,
Не сиджу без діла.
Я гусятка пасла,
Полювать ходила.А сьогодні у неділю
Треба відпочити,
Свою хатку гарнесенько
Треба прикрасити…
До речі, образ лисиці в українських казках — не лише хитрунка, а й одна з найвеселіших героїнь. Її люблять діти, про неї складають пісні, казки та мультфільми.
Тож якщо завтра десь у Груні знову промайне пухнастий рудий хвіст — не поспішайте сваритися. Може, лисичка просто вирішила, що неділя є неділя, але без діла сидіти — не її характер.
А відео з рудою гостею дивіться у нашому матеріалі.
Читайте також
