Сьогодні зранку редакційний день починається звично — зі свіжої «Ворскли» і дороги до читачів. Новий номер розвозимо по точках продажу, тож уже за кілька годин його можна буде шукати, починаючи з базару в Охтирці й далі там, де продається наша газета.
Можливо, десь і зустрінемося. Тоді свіжий номер можна буде отримати просто з редакційних рук.
А серпень для «Ворскли» взагалі особливий місяць.
Саме у серпні 1930 року була заснована газета, яку сьогодні читачі знають як «Ворсклу».
Звісно, тоді вона мала іншу назву. За ці десятиліття змінювалося багато чого: назва видання, люди в редакції, технології, способи друку й доставки газети. Змінювалася країна, змінювалися часи.
А газета залишалася.
Про те, як вона називалася у 1930 році, хто її створював і якою дорогою пройшла до сучасної «Ворскли», ми ще обов’язково розповімо окремо. Бо така історія заслуговує не на один абзац.
А нинішня «Ворскла» — це вже не тільки газета, яку можна взяти до рук. Це сайт, Facebook, Telegram та інші майданчики, де новини з Охтирщини з’являються щодня.
Тому не забувайте заходити на наш сайт. А ще краще — одразу додайте його до закладок у браузері.
Газета виходить раз на тиждень. А новини, самі знаєте, такого графіка не дотримуються.
Так уже склалося, що поруч із редакційною датою цього року опинилася ще одна — особиста.
Учора був мій День народження. І ви, друзі, перетворили його на справжній робочий день. Але саме на той робочий день, після якого не втомлюєшся, а ходиш і посміхаєшся.
Першою, крім дружини, звісно, привітала колежанка Олена Тягленко. Створила й надіслала вітальну листівку — зі мною та «Ворсклою».
Розхвилювався і розчулився. Дякую, пані Олено.
А потім довелося добряче попрацювати, щоб подякувати кожному, хто надіслав вітання у Facebook та різні месенджери.
Декого, звісно, навіть довелося заблокувати. Бо не привітали)))
Щоправда, потім вийшло трохи невдобно. Тобто незручно. З’ясувалося, що люди таки привітали, просто Facebook вирішив показати їхні повідомлення мені пізніше.
Тож зараз потихеньку розблоковую невинно постраждалих.
І вибачайте, якщо комусь досі не відповів. Можливо, Facebook просто ще не показав мені вашого привітання.
Без подарунків День народження теж не минув.
Думав, що мене вже важко чимось здивувати, але рідним це вдалося.
Вони вирішили подарувати мені машину. Справжню машину.
Що це за машина і що тепер із нею робити — сподіваюся розібратися сьогодні. Можливо, буде й окремий відеозвіт.
Але спершу — свіжа «Ворскла».
Бо День народження минув, подарунки нікуди не втечуть, а газета має вчасно потрапити до читача.
Тож шукайте новий номер у наших точках продажу. І заходьте на сайт.
А про машину ще поговоримо.
Читайте також
