Командир гармати Руслан Козирін із Сумщини вже шість років служить у 27-й окремій артилерійській бригаді. Він прийшов до війська 20-річним хлопцем, маючи економічну освіту та цілком мирні плани, а сьогодні керує бойовим розрахунком і відповідає за роботу артилерійської гармати.
Руслан не приховує: коли підписував свій перший контракт, не думав, що армія стане такою великою частиною його життя. Планував відслужити три роки, оминути строкову службу і повернутися до цивільної професії.
Проте велика війна перекреслила попередні розрахунки.
Руслан Денисович Козирін народився у Буринському районі Сумщини. Навчався на факультеті економіки і менеджменту за спеціальністю «облік і оподаткування», умів зводити баланс, працювати з цифрами та навіть устиг трохи попрацювати в касі.
У 2020 році, коли Руслану було 20 років, він вирішив підписати контракт зі Збройними силами України.
Розрахунок здавався простим: три роки служби — і повернення до мирного життя. Однак дебет із кредитом, як жартує автор історії Олександр Моцний, не зійшовся. Сьогодні Руслану 27 років, а за плечима у нього вже шість років безперервної військової служби.
Увесь цей час він залишається в одному підрозділі та одній батареї 27-ї окремої артилерійської бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського.
— Йшов у 20 років, сьогодні мені 27, увесь час у 27-й окремій артилерійській бригаді, в одній батареї. Щоб кудись перевестись, змінити бригаду чи підрозділ — навіть думки не було, — говорить Руслан Козирін.
Підрозділ для нього давно став військовою родиною. Тут поруч люди, з якими пройдено багато бойових доріг і пережито те, що важко зрозуміти людині, яка ніколи не була на війні.
Передчуття великого російського вторгнення, згадує артилерист, відчувалося ще до 24 лютого 2022 року.
Тієї ночі його підрозділ саме завантажував боєприпаси. Військові вже знали, куди повинні висуватися у разі нападу, тому зустріли російське вторгнення у повній бойовій готовності.
Відтоді бойові дороги привели Руслана та його побратимів у різні регіони України. Артилеристи виконували завдання на Сумщині, Херсонщині, Одещині, Миколаївщині, Донбасі та Запоріжжі.
Кожен напрямок мав свої особливості, небезпеки та випробування. Незмінними залишалися відповідальність за побратимів, точність розрахунків і необхідність виконати бойове завдання.
Свою службу Руслан Козирін розпочинав навідником реактивної системи залпового вогню БМ-27 «Ураган». Згодом опанував роботу навідника гармати.
Накопичені знання, бойовий досвід та відповідальне ставлення до служби дали результат: нещодавно Руслану довірили посаду командира гармати.
Тепер колишній студент-економіст прораховує не прибутки підприємства, а траєкторії артилерійських снарядів, які летять по позиціях російських окупантів.
За кожним пострілом стоять не лише координати та математичні обчислення. Це робота всього розрахунку, у якому кожен боєць повинен чітко знати свої обов’язки, довіряти побратимам і діяти без зайвих слів.
Руслан не намагається романтизувати фронтове життя і не веде щоденників. Зізнається, що частина подій із часом стирається з пам’яті під тиском щоденної важкої роботи.
Навіть у короткі періоди затишшя артилеристам вистачає справ. Треба облаштовувати побут, маскувати позиції, стежити за технікою, готувати їжу та готуватися до нових бойових завдань.
— Хлопці з Сумщини, з Тернопільщини — досвідчені, бойові. Це багато чого варте на війні. Коли є вільний час, використовуємо його для облаштування побуту, маскування. Приготувати обід, вечерю — все вимагає часу і рук, — розповідає командир гармати.
Попри шість років служби та великий бойовий досвід, Руслан залишається молодим чоловіком, у якого ще мало бути звичайне цивільне життя, робота за спеціальністю, родина і мирні турботи.
На запитання про особисте життя відповідає коротко: не одружений. Отже, головний життєвий баланс колишньому економісту ще доведеться зводити — вже після української перемоги.
Розповідь Олександра Моцного про командира гармати Руслана Козиріна, його бойовий шлях, побратимів і шість років служби в одному підрозділі у повному обсязі читайте в газеті «Ворскла» — у друкованому та ПДФ-варіантах, передплата на які триває постійно.
Сергій Корчменко — водій РСЗВ «Ураган» із 27-ї артбригади: «В кабіні немає місця для чужих»
Військовий за покликом, зв’язківець за досвідом: боєць 27-ї артбригади Руслан Кравченко
Читайте також
