У День Незалежності України відзнаки від громади отримали представниця відділу культури Великописарівської громади Тетяна Невесела та справжній герой прикордоння Сергій Подпрятов.
Сергію Михайловичу вручили колар і знак «Почесний громадянин Великописарівської громади». Саме звання він отримав раніше за мужність, стійкість і самовіддану працю під час повномасштабної війни.
Понад рік Сергій Подпрятов разом із командою на громадських засадах відновлював пошкоджені електромережі. Вони повертали світло в оселі великописарівців скрізь, де це було можливо.
Сам Сергій Михайлович наголошує, що ця відзнака належить не лише йому, а й усім учасникам самоорганізованої бригади, які працювали поруч.
— Дякую кожному, хто тоді був поряд і разом зі мною відновлював електромережі. Ми робили спільну справу, допомагали людям, повертали світло в їхні домівки. Декого з наших хлопців уже немає серед нас. Але ми всіх пам’ятаємо і ніколи не забудемо того, що вони зробили для Великої Писарівки, — говорить Сергій Подпрятов.
Сподіваємося, що кожен учасник цієї бригади отримає заслужену подяку. А пам’ять тих, хто відійшов у засвіти, житиме серед земляків.
Голова Великописарівської громади Людмила Бірюкова знає Сергія Подпрятова багато років. Як вона сама говорить, він завжди був голосним, веселим, жартівливим і харизматичним — таким, якого неможливо не помітити. Та під час вручення відзнаки Сергій Михайлович був незвично стриманим.
— Я дивилася в його очі. Вони були сумні. І в цій стриманості, здавалося, було стільки всього пережитого за час повномасштабної війни…
Людмила Бірюкова нагадала, що Сергій багато років працював для людей, забезпечував громаду продуктами. А коли після обстрілів Велика Писарівка залишалася без електроенергії, він разом із командою взявся відновлювати пошкоджені мережі.
— Не тому, що мусив. А тому, що це дім. Як добре, що ми можемо дякувати нашим людям. Потрібно сказати їм, що бачимо, пам’ятаємо і цінуємо. Сергію, дякую тобі за сміливість, небайдужість і світло, яке ти повертав у домівки великописарівців. Ця відзнака справді твоя. І вона — від твоєї Великої Писарівки, — зазначила Людмила Бірюкова.
Тепер Сергій Подпрятов сам став внутрішньо переміщеною особою. Йому, як і багатьом землякам, довелося виїхати з рідного селища, яке російські війська майже повністю зруйнували. Та зроблене Сергієм Михайловичем і його командою люди пам’ятають. Як пам’ятають кожного, хто в найтяжчі часи не залишав земляків самих.
Цього ж дня відбувся спільний концерт артистів Великописарівської та Комишанської громад. Його змогли переглянути мешканці Будинку ветеранів в Охтирці. Серед них нині проживають двадцять внутрішньо переміщених жителів Великописарівщини.
Для земляків це була не лише зустріч із гарною піснею, а й нагода побачитися, поспілкуватися та згадати рідний край.
На сцені було добре видно, як набирає обертів творчий тандем артистів Великописарівської та Комишанської громад. Керівниця Малопавлівського будинку культури Світлана Лебідь стала однією з організаторок цієї співпраці.
— Великописарівські артистки й артисти — справжні професіонали. З ними легко працювати, готувати номери й виходити на сцену спільним складом. Це обмін досвідом і хороша основа для нових виступів, — говорить Світлана Лебідь.
Перед цим артисти вже виступали разом у Малопавлівському будинку культури. Серед глядачів були й переселенці з Великописарівщини, які зараз живуть у Комишанській та сусідній Грунській громадах.
У планах артистів — і надалі організовувати спільні концерти не лише на території своїх громад, а й долучатися до культурних заходів в інших куточках Сумщини та навіть за її межами. Творчі колективи готові представляти свої громади на різних майданчиках і переконані, що вже мають достатньо досвіду та майстерності для виступів на сценах найвищого рівня.
Колись День Незалежності у Великописарівській громаді відзначали зовсім в інших масштабах. Цього дня вшановували десятки людей, які працювали в різних галузях. Відбувалися великі концерти, а Фестиваль борщу збирав земляків і гостей громади.
Війна все змінила. Багатьом довелося залишити свої домівки, а колективам — шукати нові сцени та збирати глядачів уже далеко від Великої Писарівки.
Сергій Подпрятов повертав світло в оселі великописарівців тоді, коли в селищі ще залишалися люди й пошкоджені мережі можна було відновити. Нині великописарівські артисти збираються на нових сценах, виступають разом із друзями з інших громад і повертають землякам світло зустрічей.
Велика Писарівка живе вже не в одному населеному пункті. Вона живе у своїх людях, хоч би де вони тепер перебували.
Попереду — нові зустрічі, виступи й добрі події. Та де б сьогодні не були наші земляки, ми залишаємося разом, підтримуємо одне одного й пам’ятаємо тих, чиї праця та вчинки заслуговують на вдячність.
Олексій ПАСЮГА
Фото Асі Забашти
