Фото звичайного медового прилавка на ринку в Трускавці несподівано перетворилося на маленьке журналістське розслідування.
Одні читачі сказали: на курорті все дорожче. Інші засумнівалися, звідки біля Карпат узялися соняшниковий та акацієвий мед. Ще хтось придивився до банок і зауважив: чому наприкінці літа майже весь мед рідкий? А воскові свічки здалися декому аж занадто дешевими.
Тож ми вирішили не сперечатися на рівні «у нас дешевше», а подивитися, скільки мед нового врожаю реально коштує в Україні у серпні 2026 року.
І тут з’ясувалося: одна літрова банка може коштувати і 250 гривень, і 800 гривень — і сама ця різниця ще не свідчить, що хтось обов’язково продає задорого.
Для порівняння ми подивилися свіжі пропозиції пасік, виробників та великих торговельних майданчиків.
Станом на 17 серпня одна з українських пасік встановила такі ціни за літр меду:
І це ціни саме врожаю 2026 року.
В інших свіжих пропозиціях розбіг ще більший.
Наприклад, у Кривому Розі соняшниковий мед нового врожаю пропонують по 250 грн за літр, різнотрав’я — по 300 грн, акацієвий — по 600 грн.
Інший виробник продає соняшниковий мед 2026 року по 350 грн/л, липовий — по 450 грн/л.
А от акацієвий мед у роздрібній інтернет-торгівлі вже легко переходить межу в 600 гривень: є пропозиції по 650–715 грн за літр, а на великому маркетплейсі літрова банка акацієвого меду врожаю 2026 року виставлена і за 800 грн.
Отже, на кінець літа маємо приблизно такий роздрібний коридор:
| Вид меду | Орієнтовна ціна за 1 л |
|---|---|
| Соняшниковий | 250–350 грн |
| Різнотрав’я | 300–400 грн |
| Лісовий | близько 450 грн |
| Липовий | 450–500 грн |
| Акацієвий | 450–800 грн |
Звісно, це не державний тариф і не «середня ціна по Україні». Це реальні роздрібні пропозиції, які ми знайшли у продажу в серпні 2026 року.
Чому ж одна банка коштує 300 гривень, а інша — 700?
Насамперед — через сорт.
Соняшникового меду в Україні традиційно більше. Акацієвого значно менше, а його отримання сильніше залежить від погоди під час короткого періоду цвітіння акації.
Цьогоріч пасічники також говорять про зростання собівартості. За даними AgroPortal, мед нового врожаю в серпні продавали приблизно від 280 грн/л за ріпаковий до 450 грн/л за акацієвий. Пасічники пояснюють, що акації цього року було небагато, а частина пасік через воєнні дії не могла виїжджати до звичних медоносів.
Окремо учасники ринку говорять про літню посуху, приблизно на 10% менший урожай порівняно з минулим роком та загальне подорожчання утримання пасік.
Тобто банка меду — це не лише робота бджіл. Це рамки, вощина, лікування бджіл, пальне, перевезення пасіки, тара, робота самого пасічника і, зрештою, місце продажу.
Наш читач Ігор Толкачов написав:
«Звичайно в Трускавці дорожче, ніж в Охтирці, бо курорт. А в Східниці взагалі 500 літрова банка».
І ось тут найцікавіше.
500 гривень за літр меду сьогодні зовсім не обов’язково є «курортною» ціною.
Якщо це соняшниковий мед — так, за нинішніми пропозиціями це дорого.
Якщо різнотрав’я — ціна вже ближча до верхньої межі.
А якщо це липовий чи акацієвий мед — 500 гривень за літр сьогодні цілком вкладаються у ринкову картину.
Тобто напис «500 грн» без назви сорту говорить нам приблизно стільки ж, скільки цінник на автомобілі без назви його марки.
Вікторія Лисовська написала:
«В Трускавце мед скупленный по всей Украине только дороже. Откуда там подсолнух, акация?»
Щодо першої частини твердження ми цього підтвердити не можемо: звідки саме привезений мед на конкретному прилавку, можна встановити лише у продавця чи виробника.
Але важливо інше: мед, який продають у Трускавці, зовсім не зобов’язаний бути зібраний у межах самого міста.
Пасічники перевозять вулики до медоносів, продавці можуть реалізовувати мед з інших районів і областей.
Та й соняшник для Львівщини — не така вже екзотика, як може здатися мешканцям Сумщини.
Тому сам факт, що в Трускавці продається соняшниковий мед, не є доказом того, що продукт звідкись перекупили чи неправильно назвали.
Набагато цікавіше запитати продавця прямо:
«Де стояла пасіка, з якої цей мед?»
І хорошому пасічнику таке запитання, найімовірніше, навіть сподобається.
А ось Ліна Марченко звернула увагу вже не на ціну:
«Мед, зібраний бджолами в різний час літа та весни, не може бути наприкінці літа весь рідким».
Спостереження цікаве — і частково справедливе.
Мед різних сортів справді кристалізується з різною швидкістю.
Соняшниковий і ріпаковий мед зазвичай кристалізуються досить швидко. Акацієвий може залишатися рідким дуже довго.
Тому рідка банка акації у серпні — абсолютно нормальне явище.
А от якщо поруч стоять ріпаковий, ранній весняний, соняшниковий та інші види меду і всі вони мають практично однакову рідку консистенцію, покупець цілком може поцікавитися причиною.
Але лише за фотографією робити висновок, що мед ненатуральний, неправильно.
Він міг бути недавно відкачаний, зберігатися за різної температури або бути декристалізований.
Тож правило «рідкий мед у серпні — значить несправжній» не працює.
Tanya Senchuk звернула увагу на іншу деталь фотографії:
«Занадто дешеві свічки. Навіть не знаю чи покриває ця ціна собівартість».
І тут усе вирішують розмір та вага.
Маленька тонка свічка з натурального воску може коштувати зовсім недорого. Велика лита або вручну скручена свічка потребує значно більше воску, відповідно й ціна буде іншою.
Тому оцінювати її собівартість лише за кількістю штук на прилавку складно.
Значно цікавіше запитати, чи справді це чистий бджолиний віск і скільки важить одна свічка.
Тоді арифметика стане набагато зрозумілішою.
Іван Миколайчук оцінив фотографію найкоротше:
«Черга так і ломиться за товаром».
Іронію зрозуміли.
Справді, у момент, коли ми зробили фото, покупці медовий прилавок не штурмували.
Але тут за продавця вступимося: фотографія фіксує одну мить. Через п’ять хвилин біля столу могли стояти покупці, а могли й не стояти.
За одним кадром денну виручку пасічника ще складніше визначити, ніж якість меду за його кольором.
Наш маленький експеримент показав, що говорити просто «мед коштує 500 гривень» уже недостатньо.
Потрібно знати хоча б:
який це мед, якого року врожай, де його зібрали, хто продає і який об’єм банки.
У серпні 2026 року літр соняшникового меду реально знайти приблизно за 250–350 гривень.
Хороше різнотрав’я — орієнтовно за 300–450 гривень.
Липовий — близько 450–500 гривень.
А за акацієвий продавці можуть просити від 450–550 до 700–800 гривень за літр.
Тож наші читачі мали рацію в головному: на медовий прилавок варто не просто дивитися — варто питати.
Звідки мед? Коли відкачаний? Який медонос? Чому такий колір? Чому рідкий або вже закристалізований?
Бо хороший пасічник зазвичай знає історію кожної своєї банки не гірше, ніж журналіст — історію своєї публікації.
А ми медову арифметику ще не закінчили.
Наступний цікавий крок — пройтися Охтирським ринком і подивитися, скільки за такі самі сорти просять наші пасічники.
Тоді й дізнаємося остаточно: де мед солодший — у Трускавці чи на Охтирщині, а головне — де він дорожчий.
«Встигнути за цінами» — як відрізнялися ціни на ринках і скільки тоді коштував мед.
Мала Павлівка зібрала друзів на День села і благодійний концерт.
Свіжа «Ворскла» вже їде до читачів, а серпень нагадує про головне свято газети.
Читайте також
