Всі свята мають свою історію. З плином часу деякі з них втрачають актуальність, стираються з людської пам’яті або набувають зовсім інших смислів. Травень в Україні традиційно асоціюється одразу з кількома датами — 1, 8 та 9 травня. Але що нині означають ці дні для українців під час повномасштабної війни та переосмислення історичної пам’яті?
Колись 1 травня називали святом миру, весни і праці. У радянському союзі цей день був одним із головних державних свят. Люди виходили на обов’язкові демонстрації з транспарантами, квітами та прапорами, а партійне керівництво вітало колони з трибун.
Проте історія Першотравня значно давніша й ширша за радянську традицію. В античній Італії вшановували Майю — богиню родючості. У Німеччині ніч перед 1 травням називали Вальпургієвою — люди палили багаття та відганяли нечисту силу піснями.
Сучасне ж свято праці бере початок із Чикаго 1886 року, коли робітники вийшли на страйк із вимогою гідних умов праці та вищої зарплати. Після жорстокого розгону демонстрації 1 травня стало міжнародним Днем праці.
Для багатьох українців після 2014 року, а особливо після 2022-го, це свято втратило свій колишній зміст. Під час війни гучні святкування відійшли на другий план. Для когось це просто вихідний день, для когось — символ радянського минулого, яке Україна намагається остаточно залишити позаду.
Українці сьогодні знову змушені боротися за свободу, незалежність і право на існування власної держави. Водночас суспільство продовжує переосмислювати радянське минуле та роль України у Другій світовій війні.
Історики називають це явище «минуле, що переслідує». Адже багато радянських міфів десятиліттями нав’язувалися людям як єдина правда.
8 травня в Україні — День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Україна відмовилася від радянського формату «побєдобєсія» з парадами, салютами та культом війни.
Символом пам’яті став червоний мак, а головне гасло цих днів — «1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».
Українці дедалі більше говорять про реальні втрати Другої світової війни. Мільйони українців загинули на фронтах, у концтаборах, під час окупації та репресій. І сьогодні ця пам’ять набуває особливого значення, коли росія знову принесла війну на українську землю.
Ще кілька років тому 9 травня в Україні офіційно називали Днем перемоги над нацизмом. Але у 2023 році Верховна Рада закріпила нові підходи до історичної пам’яті.
Тепер 9 травня в Україні — День Європи. Разом із країнами Європейського Союзу українці відзначають мир, єдність та спільні демократичні цінності.
Це не просто зміна дати чи назви. Це символ цивілізаційного вибору України — вибору на користь Європи, свободи та демократії.
У День пам’яті та перемоги над нацизмом особливо важливо згадувати українців, які зробили внесок у перемогу над нацистською Німеччиною.
У центрі Охтирки височіє пам’ятник Герою України Олексію Бересту — уродженцю села Горяйстівка Охтирського району.
Саме Олексій Берест був серед тих, хто встановлював Прапор Перемоги над Рейхстагом у Берліні навесні 1945 року.
Історики та дослідники неодноразово наголошували: роль Береста в тих подіях тривалий час замовчувалася радянською владою. Попри героїзм та участь у штурмі Рейхстагу, звання Героя Радянського Союзу він так і не отримав.
Лише у 2005 році Указом Президента України Віктора Ющенка Олексію Бересту посмертно присвоїли звання Героя України.
Його доля стала символом того, як радянська система могла приховувати правду навіть про власних героїв.
Сьогодні українці дедалі частіше ставлять собі складні запитання про історію, пам’ять та радянську спадщину.
Чому десятиліттями мовчали про одних героїв і звеличували інших? Чому радянська пропаганда формувала культ війни? Чому росія нині знову намагається використовувати тему «9 травня» як інструмент агресії?
Відповіді на ці питання Україна шукає просто зараз — у час великої війни та великих змін.
І саме тому слова «Пам’ятаємо. Перемагаємо» сьогодні звучать не як офіційне гасло, а як частина української реальності.
Опублікована зі скороченнями.
Повний текст статті Валерії БАКУЛІНОЇ читайте в друкованому номері газети “Ворскла” від 8 травня.
Триває передплата на ПДФ- варіант газеьи “Ворскла”, а також друковану газету. Довідки на 0667172898 та пошту vorskla1930@ukr/net
