У Комишах на Охтирщині шаховий клуб «Дебют» зібрав ветеранів, молодь та земляків із-за океану навколо спорту, пам’яті та підтримки України.
Коли на скронях проступає сивина, а за плечима залишаються десятиліття праці, душа все одно прагне не спокою, а живого слова та інтелектуального гарту.
На Охтирщині ветерани дедалі частіше обирають не затишок біля телевізора, а тишу шахових баталій. Тут, за чорно-білими квадратами, час плине інакше, а поважний вік не стоїть на заваді невичерпного потенціалу.
Центром тяжіння для однодумців знову став шаховий клуб «Дебют» у Комишах. Його засновник та невтомний ентузіаст Микола Касьян цього разу запропонував присвятити зустріч знаковій даті — Дню пам’яті та перемоги над нацизмом.
Шаховий турнір на Охтирщині зібрав дванадцятьох майстрів інтелектуальної гри з різних куточків Сумщини — Груні, Зінькова, Лебедина та самих Комишів.
Справжньою окрасою спортивної зустрічі став візит Валерія В’язова. Майстер спорту, який нині мешкає у США, ніколи не забуває стежини до рідного порогу.
Валерій Петрович — людина, яка поєднує земляків навіть через океан. Він не лише майстерно веде партію на шаховій дошці, а й підтримує спортивний дух громади, допомагаючи з нагородами для учасників турніру.
Історія Валерія В’язова вражає. Майстер спорту з шахів та бігу навіть за океаном залишається вірним сином своєї землі. Він бере участь у благодійних забігах на підтримку ЗСУ та постійно підтримує зв’язок із рідним краєм.
Під час приїздів в Україну чоловік щоразу радіє, що благоустрій рідних Комишів та інших населених пунктів Охтирщини під дбайливими руками господарів нічим не поступається охайним американським містечкам.
П’єдестал пошани цього дня виглядав так:
Приймаючи нагороду, переможець турніру Володимир Галич подякував усім учасникам за гідну гру та спортивний азарт. Водночас він наголосив, що сьогодні є значно важливіші речі, ніж спортивні досягнення.
— Сьогодні головною перемогою є перемога України над ворогом, — зазначив він, закликавши кожного щодня робити все можливе для її наближення.
Проте шахи стали лише частиною зустрічі. Після завершення турніру ветерани долучилися до гри в настільний теніс разом із молоддю. А згодом усі вирушили до пам’ятника загиблим воїнам.
Хвилина мовчання над Охтирщиною цього дня була гучнішою за будь-які слова. У тиші згадували і тих, хто долав нацизм у 1945 році, і сучасних українських захисників, які нині боронять державу.
Василь Шевченко розповідав про незламних воїнів із Груні, Сергій Кашкалда згадував мужність захисників із Зінькова, а Микола Касьян від імені Комишанської громади подякував українським військовим за можливість жити та працювати на рідній землі.
Символічно, що шаховий турнір у Комишах збігся із Днем матері. Тож ветерани, смакуючи кашею та домашніми пирогами від господинь Ольги Касьян та Галини Фалько, згадували найдорожчих жінок — матерів, які завжди чекають своїх дітей із перемогою.
Олена ТЯГЛЕНКО
Читайте також
Читайте також
