ПРАПОР ОХТИРКИ НА ГОВЕРЛІ

День фізичної культури і спорту в Україні у 2026 році відзначається 12 вересня. Цей день є традиційною нагодою привернути увагу до значення фізичної активності, спорту, здорового способу життя та розвитку українського спортивного руху.

У попередньому номері газети один матеріал був присвячений Прапору Незалежності України. І ми продовжуємо розповідати про історії із нашими прапорами. Цього разу історія від Валентина Сталинського, керівника гуртка спортивного туризму при МЦПО МАН учнівської молоді, викладача Охтирського ліцею імені Антоненка-Давидовича і фахівця з екологічної освіти Гетьманського НПП.

23 серпня на День Прапора Валентин підняв прапор Охтирки на вершині українських Карпат – Говерлі, висота якої 2061 м над рівнем моря. А 24 серпня – тримав синьо-жовтий стяг. Власне, наші прапори там постійно є, та все ж на День Незалежності місто-герой Охтирка відзначила свою присутність на українській вершині.

ТУРИСТСЬКИЙ СЕМІНАР

Із 8 по 28 серпня тривав туристський семінар з підвищення туристичних знань та вмінь з велосипедного туризму. Велопохід 5-ої категорії складності територією українських Карпат об’єднав збірну команду із різних міст України: Охтирки, Дніпра, Кременчука, Тернополя, Запоріжжя, Івано-Франківська. Охтирку представляв Валентин Сталинський. Він не новачок у цій справі, подолав не одну гірську вершину Карпат, Криму, Кавказу разом із дітьми і дорослими. У 2019 році Валентин отримав звання КМС (кандидат у майстри спорту). Був учасником велопоходу 5-ї категорії складності. Та все ж у спортивному туризмі треба постійно бути у формі, періодично треба оновлювати свої знання і досвід, свій фаховий рівень. Тому отримавши запрошення від Віктора Шевчука, керівника Одеського осередку федерації спортивного туризму, Валентин Олексійович відразу погодився.

«Федерація спортивного туризму України (ФСТУ)— це національна громадська організація, яка об’єднує обласні осередки, міські клуби та туристичні секції по всій країні. На відміну від вузьких альпіністських структур, ФСТУ охоплює широкий спектр автономних видів мандрівок і підготовки туристів. Федерація спортивного туризму України — це не просто організація. Це система підготовки, яка десятиліттями формує культуру безпечних, технічно грамотних і самостійних мандрівників.

Роль ФСТУ у розвитку українського outdoor-середовища складно переоцінити: від перших навчальних маршрутів до складних експедицій у високогір’ї», – так позиціонує себе організація ФСТУ на своєму сайті. Основне представництво розміщене у місті Дніпро. Організатор походу – Дмитро Пєвцов. Валентин Сталинський відповідав за документальну частину велопоходу.

МАРШРУТ ВЕЛОПОХОДУ

Маршрут велопоходу склали керівники ФСТУ. Стартували із міста Львів. Далі Закарпаття: смт Воловець, Славське, Яремче, Рахів… Подолали три високогірних хребта Карпат: Боржавський, Горгани, Чорногорський. Горгани – це дикий і мальовничий гірський масив у зовнішній смузі Українських Карпат. Боржава – це найдовша полонина Закарпаття та мальовничий гірський масив у Полонинському хребті Українських Карпат. Чорногора – найвищий гірський масив Українських Карпат. Ці гірські масиви розташовані на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Споглядали дивовижні водоспади. І якраз 23-24 серпня по маршруту піднялися на Говерлу. Набір подоланих висот склав 13000 метрів, подолали кілька хребтів та гірських перевалів.

НАЙСКЛАДНІШИЙ РІВЕНЬ ВЕЛОПОХОДУ

Валентин Сталинський згадуючи семінар-велопохід, коментує своє випробування так:

  • Це був найскладніший рівень велосипедного походу в Україні. Це було неймовірне навантаження: багато бездоріжжя та грунтових доріг. Незважаючи на свою практику і досвід, признаюсь чесно – не звик до такого навантаження. Було реально складно. Насамперед – це дуже довгий похід – 19 днів і 900 км протяжності. Це випробування для дорослих і загартованих туристів. Дітей я туди точно не повезу. Але результат  випробування і нового досвіду цього вартий. Я отримав знання достойного рівня, освіжив уже набуті навички і довідався про нові методи проходження походу. Зрозумів, що нове спорядження має велике значення. Новий намет мене дуже виручив. Було цікаво дізнатися, як зробити пічку із трьох електродів та трьох кілочків для намету, розвести багаття. Поділився досвідом ремонту техніки хі своїми колегами. Тут я зрозумів, що не пасу задніх. Отримав нові навики по орієнтуванню. Хоч і непогано розбирався та завжди є чому підучитися і обмінятися досвідом. Вся команда задоволена результатом. Ми це зробили!

Прапори Охтирки й України завжди беру із собою в походи. Символічні атрибути міста й держави мені виготовили в Охтирському позашкіллі. Вони нестандартні, меншого розміру та все одно це важливий момент у досягненні певного результату. І 23 – 24 серпня я підняв їх на вершині Говерли, тим самим нагадавши світові про Охтирку-місто-герой.

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

Валентин Сталинський являється членом комісії із патріотичного виховання молоді. І йому є чим поділитися – своїми напрацюваннями під час занять та велопоходів.

  • Пам’ятним для мене залишився семінар 2010 року біля Сум, у Грунській Січі. Там отримав досвід проведення козацьких розваг. Тому патріотичне виховання моїх підопічних проходить у грі, що легко і зацікавлено сприймається. Школа і позашкілля – це різні напрямки занять. Гуртки діти вибирають такі, що їм подобаються, що їх цікавить. Тому їх не треба заставляти. А лише пропонувати різноманіття. Так цим літом ми накрутили серйозні кілометри по трьох областях, відвідували музеї, так діти дізнавалися історію України та своєї місцевості. Ми сплавлялись на байдарках і долали стежки Гетьманського і Слобожанського парків. Все просто щодо патріотичного виховання молоді. Вони пізнають цінність свого краю, її природи, історії. Вчаться долати труднощі і комунікації в команді. Спорт формує характер.

День фізичної культури і спорту — чудова нагода ще раз нагадати собі, що здоров’я — найцінніший скарб людини, а рух — один із найкращих шляхів його збереження. Фізична активність допомагає дітям не лише зміцнювати організм, а й розвивати важливі життєві якості.І Валентин Сталинський це щоразу доводить своїм вихованцям і собі особисто.

Валерія Бакуліна.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *