18 травня у світі відзначають Міжнародний день музеїв. Цьогоріч він проходить під гаслом «Музеї об’єднують роз’єднаний світ». Для Охтирки ці слова сьогодні звучать особливо символічно, адже саме Охтирський краєзнавчий музей став одним із символів незламності міста під час війни.
14 жовтня 2026 року Охтирський краєзнавчий музей святкуватиме свій 105-річний ювілей. Його історія — це не лише про старовинні експонати, а й про людей, які десятиліттями зберігали пам’ять про Охтирщину навіть у найважчі часи.
Засновником музею був відомий український письменник Борис Антоненко-Давидович. Саме у 1920 році, коли він очолював народну освіту в Охтирці, створили комітет із охорони пам’яток старовини.
Першими ентузіастами музейної справи стали Антоненко-Давидович, Михайло Горват, Матвій Довгополюк, художник Чернов та юрист Сідлецький. Вже за перший рік вони зібрали близько 350 цінних експонатів: стародруки, старовинний посуд, картини, архівні документи, записи кобзарських пісень та церковні реліквії.
У 1921 році в приміщенні педтехнікуму на Успенській площі відкрили «Музей мистецтва, старовини та історико-етнографічний». Першим директором став Михайло Горват.
За десятиліття музей неодноразово змінював місце розташування. Експозиції зберігалися у підвалі Графської церкви, Покровському соборі, навіть на горищі районного будинку культури. Частину унікальних документів було втрачено під час Другої світової війни та у роки радянської влади.
У 1952 році краєзнавчий музей розмістився у колишньому купецькому особняку в центрі Охтирки. Там відкрили постійні експозиції, присвячені природі рідного краю, історії Охтирщини та воєнним подіям. Нині фонди музею налічують понад 15 тисяч експонатів.
На фасаді музею встановлено меморіальну дошку Григорію Сковороді, а всередині знаходиться його портретна скульптура роботи Івана Кавалерідзе. Відомо, що мандрівний філософ тричі бував в Охтирці.
2022 рік мав стати роком Сковороди в Україні, адже відзначалося 300-річчя від дня його народження. Проте повномасштабна війна перекреслила багато культурних планів.
Охтирський краєзнавчий музей серйозно постраждав під час російських обстрілів у березні 2022 року. У ніч із 7 на 8 березня російська авіабомба влучила у будівлю міської ради. Музей, який розташований поруч, також зазнав значних руйнувань.
Директорка музею Людмила Міщенко згадує той день як один із найстрашніших у житті:
«Для мене музей — це не місце роботи, це моє життя».
Дах будівлі обвалився, двері фондосховища деформувалися від вибухової хвилі. Уже наступного дня працівники музею разом із друзями почали розбирати завали та рятувати експонати.
Частину колекції вдалося евакуювати у безпечне місце. Загалом через обстріл було втрачено 84 експонати. Пошкоджені пам’ятки відправили на реставрацію. Попри постійні тривоги та небезпеку, музей продовжив роботу.
Людмила Міщенко присвятила музею понад 40 років життя. Вона продовжує займатися дослідженнями регіональної історії, співпрацює з українськими та міжнародними музейними організаціями.
Саме досвід Охтирського краєзнавчого музею з документування руйнувань та збереження колекцій під час війни увійшов до міжнародних досліджень за участі установ Великої Британії та Шотландії.
Сьогодні музей реалізує нові культурні проєкти, проводить виставки, кінопокази та освітні заходи. Працівники також створюють «Книгу пам’яті» про Героїв Охтирщини та збирають матеріали для проєкту «Повсякденна спадщина».
Попри пошкодження, Охтирський краєзнавчий музей залишається важливою частиною культурного життя громади. Охтирчани вірять, що після перемоги музей знову повноцінно відкриє двері для відвідувачів.
У місті мріють про появу нових музеїв — художніх, літературних, меморіальних садиб та приватних колекцій. Адже музеї — це не лише про минуле. Це про пам’ять, ідентичність та майбутнє громади.
Розміщено зі скороченнями. Повний матеріал — в друкованому виданні – — газеті “Ворскла”.
Валерія Бакуліна
Читайте також
