На Рівненщині відбувся п’ятий всеукраїнський благодійний фестиваль «Молодий борщ – 2026». У селі Велика Омеляна зібралися понад 30 команд з різних куточків України. Разом вони наварили близько 1500 літрів молодого борщу і встановили національний рекорд за кількістю казанів молодого борщу в одній локації.
Але для Великописарівської громади це був не просто фестиваль. Це була добра нагода ще раз сказати: ми є, ми тримаємося, ми пам’ятаємо своє і маємо чим ділитися з Україною.
Слобожанський борщ із характером
Великописарівська громада представила на фестивалі автентичний слобожанський борщ. У ньому були і молоді овочі, і домашній смак, і ті самі родзинки Великописарівщини — бочкові помідори та лежане сало.
Представниця громади Ярослава Павлюк після заходу сказала, що цей борщ був не лише стравою, а й частинкою прикордонної Сумщини — з її щирістю, гостинністю, силою і любов’ю до традицій.
Бо борщ, коли добре подумати, це не тільки буряк і капуста. Це ще й люди біля казана. Ті, хто чистить, ріже, мішає, жартує, хвилюється, пригощає і трохи ревнує, щоб саме їхній борщ запам’ятався найбільше.
Грубич, Велика Писарівка і давні знайомства
Тепло поспілкувався з великописарівською делегацією один із організаторів та амбасадорів фестивалю Костянтин Грубич. Виявилося, Велика Писарівка для нього не просто точка на карті. Він кілька разів бував у нашому прикордонному селищі, бо звідти його кум і друг юності Ігор Гладченко, з яким вони навчалися в Київському університеті.
Отак біля борщу швидко знайшлися і спільні спогади, і спільні люди, і спільна тема для теплої розмови.
Коли вдома важко, традицію везуть із собою
Один із найдосвідченіших учасників великописарівської команди, вічно молодий і завжди енергійний Юрій Гуцал говорить, що команда з прикордонної громади виступила гідно:
«Ми тимчасово не можемо проводити такі свята вдома так, як хотілося б. Але це не означає, що ми забули свої традиції. Навпаки — ми беремо їх із собою, показуємо людям і нагадуємо: Великописарівська громада жива, сильна і має свій голос».
Фестиваль мав і важливу благодійну мету: зібрані кошти спрямують на створення VR-лабораторії для психологічного відновлення українських Захисників і Захисниць.
Тож цього дня борщ справді єднав Україну. В одному казані — традиція. В іншому — підтримка військових. У третьому — спогади про дім. А у великописарівському — ще й характер прикордоння, який не вивариш і не зламаєш.
Читайте далі
Робота під час війни: можливість бути корисним
Війна як вона є. Дівчинка, яка раптом стала дорослою
“Український” ставок біля Великої Писарівки висох майже повністю
Читайте також
