Старшому слюсарю Охтирського управління експлуатації газового господарства Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» Сергію Вакулі присвоєне звання Почесного громадянина Великописарівської громади
Єдиний, але в команді
Герой нашої сьогоднішньої публікації – єдиний представник газового господарства в громаді. Це, звісно, офіційно, бо працює він у команді з колегами з Кириківки, з Охтирки, інакше нічого не встигнеш. Завдяки спільним зусиллям в оселях місцевих мешканців є можливість використовувати газопостачання безперебійно, попри війну.
Сергій Михайлович із самого початку повномасштабного вторгнення працює в місцях влучання ворожої зброї, ліквідовуючи аварії. Так, у складі бригади колег Сергія Гончаренка, Сергія Благочестивого, Володимира Шевякова, Сергія Кутового та Олександра Удовиченка він відновлював газопостачання в Лугівці, що на самісінькому кордоні з країною-агресоркою.
Голова Великописарівської громади Людмила Бірюкова подала клопотання про присвоєння Сергію Вакулі звання Почесного громадянина Великописарівської громади і депутати громади одноголосно підтримали її ініціативу. В рамках відзначення 33- ї річниці незалежності України чоловіку було вручене посвідчення і колар.
Майстер своєї справи
49- річний герой статті народився та виріс у Великій Писарівці. Після закінчення школи навчався в Охтирському училищі на лісника, і до 2005 року працював за спеціальністю. А потім відбулося скорочення, і Сергій залишився без роботи.
Три роки просидів вдома, якраз у громаді проводилася газифікація і я дізнався, що в газовому господарстві є вакантні місця і пішов туди майстром, – розповідає Сергій Вакула. – Згодом став слюсарем, і от вже 12 років працюю. Звісно ж, довелося навчатися додатково.
Пережимки
Під час березневих подій чоловік разом зі своєю родиною виїхав з Великої Писарівки до сусідньої Кириківської громади, куди релокувалося газове відділення.
Орендуємо житло, а на роботу їздимо щодня до Великописарівської громади, – каже співрозмовник. – Там зараз зона активних бойових дій, тож роботи багато. Після кожного російського обстрілу відбуваються пошкодження газопроводу, що дуже небезпечно. Наші обов’язки – перекривати мережі, та відновлювати їх. Робимо це навіть під бомбами, бо відтермінування може мати серйозні наслідки. Газ у нас подається в двох атмосферах, ми маємо середній тиск. Якщо вчасно не попередити аварію, буде біда. 16 березня ми перекрили газопровід у Олександрівці, а 17 – у Великій Писарівці. Дуже багато перебоїв, що могли стати причиною витоків газу. Я вдома робив спеціальні пережимки, які потім закріплював на місцях «прильотів» снарядів. Після влучання летять осколки і розбивають труби. Одній тільки Лугівці знадобилося скільки пережимок! Там газопровід був сильно пошкоджений КАБами та обстрілами з танку.
Відновлення
З 14 квітня в Великописарівській громаді розпочався пуск газу. Оскільки спецтехніка в зону активних бойових дій не їздить, то все робиться вручну силами працівників газового господарства.
Відкопуємо лопатами труби з землі, ставимо пережимки, запаюємо, закопуємо знову і пускаємо газ, – ділиться з нами тонкощами своєї роботи герой матеріалу. – Чи страшно? Так, звісно ж! Та ми вже пристосувалися до роботи в зоні активних бойових дій. Перепустки, які дозволяють в’їзд на територію, є у трьох осіб. Нас забезпечили бронежилетами, касками, аптечками. Іноді, в залежності від ситуації, беремо з собою в супровід військового. До того ж, ми діємо в рамках дозволу на чітко відведений час для проведення аварійних робіт.
Бойовий вихід
У Великописарівській громаді живуть люди. Це ті, які письмово відмовилися від евакуації і залишилися вдома під розписку. Саме заради них Сергій Вакула та його колеги і ризикують власними життями.
Ну треба ж людям якось жити, от ми їм і допомагаємо з побутовими зручностями, – каже співрозмовник, з розумінням ставлячись до земляків, які свідомо не покидають рідні домівки. – Наприклад, у Пушкарці жилих 9 дворів, у кожному – по декілька членів родини. Електрики на хуторі немає з 12 березня. Тому ми відновили їм газ, щоб люди могли собі хоча б їсти зварити.
Кожен виїзд героя публікації з Кириківської громади до Великописарівської – це бойовий вихід. Адже їхати та працювати доводиться під ворожими обстрілами.
Ми вже адаптовані до роботи в таких умовах, виконуємо професійні обов’язки під звуки вибухів, хоча знаємо, що прилетіти може будь куди в будь-який момент, – розповідає Сергій Михайлович. – А от коли 3 місяці не приїздив у Великописарівську громаду, то вже боїшся кожного вибуху.
Своє нинішнє життя герой матеріалу називає життям на колесах, адже постійно їздить з Кириківки на роботу та з роботи.
ДОБРИЙ СУСІД
Сергій Вакула – не лише відповідальний працівник, а й добрий сусід. Місцевий депутат, підприємець, активіст та волонтер Павло Бутенко дуже вдячний йому за сусідську допомогу та взаємодію. Будинок Павла Миколайовича знаходиться поруч з будинком Сергія Михайловича, і чоловіки по черзі доглядають за ними. Через інтенсивні ворожі обстріли до Великої Писарівки щодня не наїздишся, тому земляки виручають один одного. І це в нинішніх умовах воєнного сьогодення в прикордонній громаді, де ведуться активні бойові дії, дуже важливо.
Та взагалі наші хлопці, і газівники, і електрики, молодці, справжні герої, – зазначає Павло Бутенко. – Над головами дрони та КАБи літають, а вони лагодять мережі, щоб мешканцям громади полегшити життя, щоб люди були з газом та світлом. Пишаюся мешканцями нашої громади!
Оксана Ковальова
