Наш земляк – кращий серед європейців в Оманському ультрамарафоні…
… і четвертий у загальному заліку серед 37 ультрамарафонців, що вийшли на старт 9-го Oman Desert Marathon – традиційного кількаденного марафону найбільшою пустелею світу Руб-ель-Халі. Причому найкращим серед європейців на 165-кілометрівці Аравійським півостровом Євген ГЛИВА став уже увосьме!
Фурор братів Гливи
Тож наш земляк — відомий ультрамарафонець та тренер з легкої атлетики, який народився і виріс на Охтирщині у с. Малій Павлівці Комишанської громади, сповна реабілітувався за невдалий як для себе виступ на минулорічному ультрамарафоні в Султанаті Оман. Адже, рік тому, коли Oman Desert Marathon після кількарічної перерви уперше проводився не у листопаді, як зазвичай, а у другій половині січня, та ще й за новими правилами (кожен з етапів став довшим) Євген посів доволі незвичне для себе 10-е місце.
Цього ж разу 40-річний спортсмен виступив значно вдаліше, хоча й не дотягнув трішки до п’єдесталу пошани, на якому опинявся 4 рази (двічі був другим і стільки ж – третім!). Зокрема, третє місце посів Євген Глива у 2019 році, коли уперше і, поки що, востаннє, Україну представляли двоє учасників. Інший – теж наш земляк з Охтирщини, більш того — молодший брат Євгена Гливи – Іван. 27-річний спортсмен 4 роки тому наважився вийти на старт виснажливого і непередбачуваного марафону, не маючи відповідного досвіду. Як зізнався тоді Іван авторові цих рядків, «виступ на подібних змаганнях — це страждання», яке вилилося у водянки і мозолі. Такі, що не дозволили йому після фінішу зануритися в Аравійське море, оскільки від солоної води нестерпно пекли ноги. Загалом же, брати Гливи викликали тоді справжній фурор: до третього місця Євгена у загальному заліку додалося шосте Івана, й команда «Glyva team» у підсумку посіла друге місце. А дебютант змагань, до того ж, на заключному 6-му етапі зумів фінішувати третім, випередивши старшого брата. І ще декілька слів про молодшого з братів, про які хотілося згадати — про його підготовку до Oman Desert Marathon. На неї він мав усього 2 місяці після того, як вирішив брати участь у марафоні за пропозицією старшого брата. Так ось, його тренування складалися передусім з пробіжок від власного будинку до роботи, що в іншому населеному пункті. А це — близько 15 кілометрів…
Що таке Оманський ультрамарафон?
Передусім, це надзвичайно виснажлива дистанція у піщаній пустелі довжиною 165 кілометрів, що розділена на 4 етапи (донедавна ці ж 165 кілометрів спортсмени долали за 6 етапів довжиною від 21 до 42 кілометрів і змагання тривали стільки ж днів). Її – по сипучим піскам і дюнах, з чималими перепадами висот та за 30-градусної спеки спортсмени долають упродовж чотирьох днів. Щодня вони виходять на старт з рюкзаком за плечима, в якому суворо обумовлений правилами змагань набір речей: спальний мішок, змінний одяг, каструля, компас, ніж, ножиці, запальничка, відсмоктувач отрути, сигнальне дзеркальце, сольові таблетки, а також продукти харчування на 4 дні. Водою — по 5 літрів на день, а також наметами (на 10 учасників), забезпечують організаторами змагань. А ось їсти собі учасники змагань готують самостійно. Довжина дистанції щодня змінюється: від 21 (напівмарафонської) до 55 кілометрів, один з етапів є нічним.
Щороку на старт Оманського ультрамарафону виходить різна кількість учасників. Бувало, що й півтори сотні, щоправда далеко не усі з них проходили всю дистанцію. Останні ж два роки, коли забіги стали значно довшими, кількість учасників різко зменшилася. Приміром, минулого року на старт вийшли 55 учасників, 37 з яких пройшли усі етапи, цього ж року — 34, 29 з яких дісталися фінішу. Найбільше учасників було з Франції — 9, причому семеро з них — жінки, 8 марафонців (усі чоловіки) представляли господарів змагань – Оман, четверо — Марокко (двоє з них — жінки), по двоє — Велику Британію, Італію, Іспанію і Нідерланди, по одному — Україну, Грузію (жінка), Данію, Швейцарію і Японію.
Позаду двох пар іменитих братів
І етап Oman Desert Marathon є, як правило, найважчим для більшості його учасників. Передусім, через необхідність акліматизації, та й рюкзаки за плечима цього дня є найважчими. До того ж, змагаються спортсмени на дистанції класичного марафону — 42 кілометри. Найскладніше випробування для учасників було на 31-му кілометрі, коли їм довелося підніматися на найвищу дюну. Як наслідок — «караван» розтягнувся так, що на фініші розрив між переможцем — марокканцем Рашидом Ель Марабіті та спортсменом з Нідерландів був ледь не чотириразовим: багаторічний переможець Oman Desert Marathon подолав дистанцію за 3 год. 19 хв., тоді як європеєць трохи більш як за 11 годин. Усього на хвилину відстав від переможця оманець Салех Аль Саіді, ще за хвилину прибіг брат переможця — Мохамед Ель Марабіті. Євген Глива був на фініші п’ятим з результатом 4 год. 6 хв, поступившись 20 хвилинами ще одному представнику Оману —Гайта Аль Саіді. Цікаво, як би склався для Євгена Гливи цей етап та забіг загалом, як би поряд з ним виступав його молодший брат?
Третій на найдовшому
етапі
2-й етап ультрамарафону був найважчим — спортсмени долали дистанцію 55 кілометрів. Не усім вона виявилася по «зубах» – четверо з них, зокрема троє жінок-француженок, зійшли з дистанції. Величезною несподіванкою було й те, що припинив змагатися після цього етапу й один з найтитулованіших спортсменів в історії Oman Desert Marathon – Мохамед Ель Марабіті. А ось для Євгени Гливи найдовший етап змагань у підсумку виявився найкращим. Наш земляк подолав його за 6 год. 23 хв., а першим — за 5 год. 47 хв., знову фінішував Рашид Ель Марабіті. Останній з учасників цього етапу був на фініші через 17 з половиною годин після виходу на старт.
Забіг під зорями
Особливістю 3-го етапу – другого за довжиною, є те, що він має проводитись у нічний час. Спортсмени долають дистанцію доволі складного, зважаючи на безперервні підйоми та спуски, етапу, довжиною 47 кілометрів. Утім, зважаючи на величезну різницю у часі між першим і останнім учасником та необхідністю змагатися наступного дня на заключному етапі, організатори розділили учасників на 3 групи. Перша з них вирушила на дистанцію уже о 10 годині ранку, друга — о 12-ій, третя, найсильніша — о 14 годині. Проте, фінішували усі спортсмени уже затемна, приміром, останній учасник цього етапу –—о пів на другу ночі. Переможним цей забіг виявився для місцевих атлетів – братів Саіді, причому першим був Гайта Аль Саіді, який до цього двічі фінішував четвертим. Його час — 5 год. 2 хв. Досить вдалим був третій етап для Євгена Гливи, що дістався фінішу четвертим. Причому від переможця він відстав усього на 15 хвилин, тоді як наступний за ним спортсмен фінішував майже через годину.
Четвертий призер!
А вже о 8 ранку учасники Оманського ультрамарафону вийшли на заключний – найкоротший етап. Його протяжність усього 21 кілометр, тобто напівмарафонська. Найшвидше його подолав — за 1 год. 50 хв., Салех Аль Саіді, другим на фініші був Рашид Ель Марабіті, третім — Гайта Аль Саіді. Євген Глива, який практично достроково забезпечив собі підсумкове четверте місце, фінішував п’ятим з результатом 2 год. 31 хв. Тож у підсумку чемпіоном 9-го Oman Desert Marathon став марокканець Рашид Ель Марабіті, який 165-кілометрову дистанцію піщаними дюнами Руб-ель-Халі подолав загалом за 16 год. 7 хвилин, другим призером став оманець Салех Аль Саіді (16 год. 27 хв.), третім — його брат Гайта Аль Саіді (17 год. 23 хв.). Четвертим призером (так-так, шановні читачі, не дивуйтесь: на Oman Desert Marathon медалями відзначають й тих спортсменів, хто посів четверте і п’яте місця) став українець Євген Глива (18 год. 18 хв.), з чим ми його й вітаємо, п’ятим — Халід Аль Джабрі з Оману (20 год. 11 хв.).
Слід зазначити, що результати учасників, які не вперше вийшли на старт Оманського марафону, значно поступаються тим, якими вони були, приміром у 2014-2019 роках, коли етапи були коротшими. Приміром, у 2015 році, коли Євген Глива став срібним призером, ті ж 165 кілометрів він подолав за 13 год. 53 хвилини.
Що ж до жінок, цьогорічний Oman Desert Marathon був для них найкращим в історії. Приміром, найкраща з них — Азіза Раджі з Марокко, у загальному заліку посіла дуже високе 6 місце з результатом 23 год. 13 хв., усього 27 хвилинами їй поступилась інша марокканка Азіза Ель Емрані, що посіла 7 місце. Варто відзначити й 14-е місце грузинської спортсменки Лани Печерської, яка подолала дистанцію за 29 з половиною годин, тоді як час останнього у фінішному протоколі спортсмена з Італії — більш як 48 годин. Утім, будь-який спортсмен, хто фінішував у надзвичайно складному Оманському ультрамарфоні, заслуговує на пошану незалежно від того, з яким часом він подолав дистанцію.
Борис ЧИКАЛО
