Уу Львові відбувся XIV Медійний Конгрес, який зібрав майже 150 журналістів, редакторів та експертів із України й світу. Подія стала місцем, де говорили про майбутнє регіональних медіа, пошук стійкості, розвиток і довіру в час війни. Лейтмотивом заходу стали три слова — єдність, спільноти, стійкість.
— Саме ви тримаєте світло, коли навколо темрява, — сказала директорка Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» Оксана Бровко, відкриваючи Конгрес. Вона наголосила, що журналістика нині — не просто професія, а служіння громаді й спосіб залишатися людьми навіть там, де ворог намагається відібрати все. Медіа — це спільноти довіри, які з’єднують людей і допомагають не зламатися.
Під час Конгресу оголосили про запуск нової Програми екстреної підтримки регіональних медіа, яку реалізують АНРВУ та норвезький фонд Amedia Foundation.
Серед гостей Конгресу були медійники з Норвегії, Словаччини та Фінляндії, які ділилися практичним досвідом: як створювати стабільні джерела доходу, формувати спільноти, впроваджувати пейвол, розвивати YouTube і розсилки, використовувати штучний інтелект у журналістиці. Їхні виступи показали: технології, партнерство й інновації — не загроза, а інструмент збереження демократії.
Під час події представили й дослідження Лабораторії медіа та фактчекінгу: нині українці більше довіряють Telegram-каналам і YouTube, ніж традиційним медіа. Це виклик, який змушує редакції переосмислювати себе, шукати ближчого контакту з авдиторією, створювати спільноти. Бо саме вони дають стабільність, нові джерела доходу та стають серцем довіри.
Важливою темою стала медіаграмотність — особливо серед молоді. Фінський досвід, коли школярів залучають до проєктів з критичного мислення, надихнув учасників: майбутнє журналістики починається зі свідомих читачів.
Багато говорили про економічну стійкість. Українські редакції все активніше шукають нові шляхи монетизації: платні підписки, відеопроєкти, партнерські ініціативи. Успішний приклад із Словаччини показав, що навіть невеликі медіа можуть навчити аудиторію платити за якісний контент — якщо завоюють довіру.
Не оминули й тему штучного інтелекту. Спікери наголошували: ШІ не замінить журналістів, але ті, хто не користуватиметься ним, ризикують залишитися позаду. Ці інструменти допомагають швидше аналізувати дані, перевіряти факти й планувати редакційну роботу.
Окремо йшлося про розслідування в регіонах — важливу складову прозорості та підзвітності. Учасники зійшлися на думці: лише співпраця між регіональними та національними редакціями дає змогу посилити вплив і зробити журналістику по-справжньому суспільно значущою. Водночас наголошувалося: відповідальність за правдивість контенту — основа довіри. Визнати й виправити помилку — не слабкість, а зрілість.
Кульмінацією Конгресу стала церемонія “За світло в темряві та професійну стійкість” — нагорода для семи редакцій, які, попри небезпеку, залишаються голосом своїх громад і символом віри у силу слова.
XIV Медійний Конгрес став не просто зустріччю професіоналів, а простором єднання, вдячності й натхнення. Українські регіональні медіа довели, що навіть у найважчі часи вони не лише виживають, а й розвиваються — впроваджують інновації, створюють спільноти, відновлюють довіру та формують культуру правди.
— Поки ми говоримо, фіксуємо й підтримуємо одне одного — ми залишаємося сильними, — сказала Оксана Бровко.
Наталія ПАСЮГА
