Володимир Іванович Затуливітер народився 29 лютого 1944 року на хуторі Веселе поблизу села Яблучного Охтирського (нині Великописарівського району) на Слобожанщині. Згодом батько побудував новий дім у Яблучному, куди переїхала вся родина. Степ. Ворскла. Яблуневий сад у степу. Дорога із хутору до Яблучнівської середньої школи: 4,5 кілометри туди й назад день у день. Такими були перші «степові студії» майбутнього поета.
Володимир Затуливітер – з тих поетів, які, будучи глибинними, емоційно наснаженими ліриками, усе ж воліють свій ліризм утілювати в ретельно відгранені форми. «Бджолиний хліб» – це книга секстин (усі вірші по 6 рядків). Ось одна з поезій: Материнська мова Напитись дайте, мово материнська! Словами вашими рядки цвітуть, Колосся повниться, гудуть комбайни, Сміються діти, долини гоготять. Все до снаги вам, навіть непідсильне: Якщо мовчу – на рідній мові я мовчу! Він любить слово, любить міцно збитий вірш. Старанно й подовгу працює над образним задумом, над ліричним сюжетом і його реалізацією в художній строфі, рядку. Багато віршів написав верлібром – це унікальний спосіб висловлення думки позначений внутрішнім ритмом, який вивільнює потенціали художнього слова. Особлива увага приділяється внутрішній формі слова. Поетичні твори у техніці верлібру – це філософсько-медитативна лірика. Мова поезій Володимира Затуливітра – це окремий неповторний авторський словник: деталі, епітети – несподівані й точні, метафори – світової величі.
