Приємно згадати подію та друзів, що завітали тоді на свято. З цієї нагоди, ми вирішили заглянути у минуле та відкрити старий альбом фотографій. Ось вона – наша вечірка з нагоди 90-річчя, зроблена у чудовому 2020 році. На світлинах ми бачимо радісні обличчя, які несуть у собі палке бажання зробити наш світ яскравішим та веселішим!
Пам’ятаєте цю фотографії? Ось тут – колишній редактор Борис Пасюга з жартом підкидає свого капелюха в повітря, а ще колишніший керівник видання Петро Нечвоглода намагається піймати його. А ось тут – наш відданий читач Іван Лозовий, намагається переконати голову обласної організації НСЖУ Віктора Бойка, що “Ворскла” — найкраща газета в світі, а той і не протирічить.
На жаль, з того часу дехто з добрих друзів пішов у засвіти, але більшість залишаються з “Ворсклою” та її колективом.
Зараз готуємося зустріти 100-річний ювілей. Але до того потрібно відзначити ще 95-річчя “Ворскли”.
Слідкуйте за матеріалами в рідній “районці” на її шляху разом з вами, шановні читачі, не лише до ювілеїв, а найперше, до головної події — Перемоги над ворогом.
“Ворскла” — газета, що завжди разом із земляками — і в часи випробувань, і радощів, і святкувань. Отож, до зустрічі на наших сторінках, шановні друзі часу! А поки – нехай Ваші спогади будуть такими ж яскравими, як і кадри з наших фотоальбомів з 2020-го року.
Слава Україні!
Газета, що завжди буде з вами (із ювілейного номера від 12 серпня 2020 року)
У серпні 1930-го вийшов у світ перший номер нашої районної газети, і ось уже 90 років читачі отримують видання з місцевими новинами, розповідями про особисто їм знайомих людей — сусідів, друзів, просто про земляків.
90 років — це серйозний проміжок часу, за який у країні і світі відбулася величезна кількість подій, і головні з них були відображені на сторінках нашого видання. Перші п’ятирічки і соціалістичні перетворення в районі, Велика Вітчизняна війна і відновлення народного господарства, комсомольські будівництва, суботники і демонстрації… Незалежність України і складні 90-і роки. І завжди кожне підприємство, установа вважали за честь відрапортувати про свої трудові досягнення на сторінках місцевого видання, відобразити на фотознімках новий об’єкт, своїх передовиків виробництва.
Концерти до професійних свят та визначних дат і спортивні змагання, зміна президентів та голів адміністрації. Весь такий різний і суперечливий літопис відбився на сторінках рідної газети. І завжди все це проходило через серця та рукописи працівників районної преси. Свого часу нелегко бувало її співробітникам працювати через партійну цензуру, а потім — навпаки, на початку демократизації преси, коли дехто хотів зробити “районку” знаряддям для знищення політичних конкурентів. Але зазвичай районні журналісти несли землякам лише позитив: писали про людей праці, повідомляли про події з життя району та просто новини.
Ювілейна дата — хороший привід сказати спасибі всім тим, хто в різні роки працював у редакції, робив внесок у створення, становлення газети і продовжує розвивати її сьогодні. Імена довоєнних працівників редакції місцевої газети збереглися вже хіба що в архівних підшивках, а от імена редакторів нам, в основному, відомі. Так, із 1930 по 1967 роки районну газету очолювали редактори Федір Пилипович Іншин, Тимофій Іванович Фурсов, Олександр Павлович Мамай, Сергій Іванович Чепур, Григорій Фірсов. У 70-х роках нетривалий час редакторами були Володимир Іванович Троценко та Володимир Петрович Просянов. А от інших редакторів нової та новітньої історії «районки» земляки добре пам’ятають і знають особисто. Це Василь Петрович Сорокопуд, Галина Федорівна Гладченко, Петро Єгорович Нечвоглод, Петро Андрійович Нестеренко, Сергій Анатолійович Дєньгін, Борис Олексійович Пасюга, Михайло Петрович Обідець, Валентина Іванівна Кадничанська, Олексій Борисович Пасюга та інші.
Літопис району на сторінках місцевої газети писали Тимофій Іванович Фурсов, Василь Іванович Статівка, Іван Степанович Громов, Іван Степанович Лавришин, Ольга Петрівна Сорокопуд, Микола Олексійович Сердюк, Петро Улянович Котельников, Микола Михайлович Завгородній, Тетяна Іванівна Колесник, Григорій Іванович Голяков, Микола Степанович Безкишко, Анатолій Микитович Устименко, Лідія Павлівна Бобкова, Володимир Іванович Карпенко, Олександр Гурійович Зайцев та багато інших.
Звичайно, крім журналістів та фотокореспондентів, у газеті працювали бухгалтери, коректори, водії, машиністки, технічні працівники, серед яких Меланія Діденко, Антоніна Лис, Валентина Гребінка, Олександр Рукавичка, Тетяна Скоромна, Іван Кравченко, Леонід Скоромний, Віктор Третяк, Андрій Мовчан, Галина Бурбенко, Лідія Дика, Людмила Чернишова, Ксенія Обуховська, Надія Скрипник, Валерій Бречка, Юрій Безуський, Людмила Кушнірьова, Оксана Бобкова, Ніна Литвиненко, Ірина Коваленко та ін.
Ніколи ми не могли обійтися без позаштатних авторів, яким завдячуємо оперативності в отриманні новин, привнесенню свіжого подиху на сторінки газети, новому погляду на відомі факти. Зараз найактивнішими «позаштатниками» у нає є Ольга Копійка з Пожні, Ольга Котельнікова з Великої Писарівки, Віктор Черкашин із Катанського, Володимир Гаманов із Кириківки, Олександр Завалій із Попівки і, звичайно ж, літературне відкриття року Ольга Болотна з Кириківки.
Ми цінуємо внесок в сьогодення газети усіх учасників творчого мистецько-поетичного об’єднання “Джерело натхнення” і сподіваємося на подальшу співпрацю.
Окрема подяка нашому справжньому, ще одному члену колективу, нехай і позаштатному, Сергію Воліну з Ямного, який подарував нашим читачам немало історичних матеріалів, дописів про сучасників, розповів про цікаві факти з історії району.
За 90 років вийшло у світ більше 10000 номерів “районки”. Все більше місця в нашому житті займає Інтернет, і друкованим ЗМІ постійно доводиться освоювати нові способи інформування читачів. Завдяки ентузіасту, нашому земляку з Попівки, а зараз жителю Охтирки Валерію Олександровичу Мусієнку, було створено сайт районної газети. Зараз там ми розміщуємо статті, фотозвіти про заходи, анонси майбутніх подій та іншу корисну і цікаву інформацію.
Кількість читачів і передплатників друкованої та електронних версій нашої газети в цілому становить на сьогодні близько 3000 чоловік і продовжує зростати. Щоправда, зростання, в основному, відбувається за рахунок електронної версії видання, що отримують наші земляки, які проживають далеко від рідного краю. На жаль, кількість жителів району з кожним роком усе зменшується і фактично становить близько 14 тисяч. Представники старшого покоління відходять у вічність, а молодь, хоча і прописана в районі, їде на заробітки в інші міста та країни.
В історії району “Ворскла” посідає особливе і притаманне тільки їй місце. Щоразу, коли ми говоримо про нашу газету, ми маємо на увазі, перш за все, свою малу батьківщину, своє коріння, край, де ми народилися, навчилися жити, любити і бути справжніми громадянами своєї країни. Головне надбання нашого видання — це ви, наші дорогі передплатники і читачі. Ми вдячні кожному за відданість районній газеті, за поради, за відгуки та зауваження. Ми намагаємося з вашою допомогою зробити газету об’єктивнішою і цікавішою. Упевнені, що ювілей «районки» — це наше спільне свято. То ж миру і щастя всім! Добра і благополуччя! Нехай наша земля стане красивішою і багатшою! Здоров’я і радості! Бажаємо всім тільки хороших новин! До нових зустрічей на сторінках рідного видання!
З повагою — редактор Великописарівської районної газети “Ворскла” Олексій Пасюга
