6 січня 2026 року відійшла у вічність вчителька з великої літери, людина щедрої душі та незламного педагогічного покликання.
Після закінчення Сумського педагогічного інституту імені А.С. Макаренка у 1954 році Інна Прокопівна присвятила своє життя служінню дітям і освіті.
Більше двадцяти років вона несла світло знань у села Сумщини – спочатку вчителем біології та виробничого навчання у Пожнянській школі, згодом у Правдинській школі-інтернаті, де її педагогічний талант розквітнув у повну силу.
У 1971 році досвід Інни Прокопівни як учителя біології в інтернатному закладі вивчався на обласному рівні – визнання, якого удостоюються лише справжні майстри педагогіки.
Її натхненна праця була відзначена почесним званням “Відмінник народної освіти”, численними подяками та грамотами. З 1973 року і до виходу на заслужений відпочинок Інна Прокопівна працювала вихователем групи продовженого дня у Великописарівській школі І-ІІІ ступенів імені І.М. Середи, даруючи дітям не лише знання, а й материнську турботу, мудрість і віру в добро.
Разом зі своїм чоловіком Іваном Павловичем, який також присвятив життя педагогіці, вони створили справжню династію вчителів.
Їхні діти – Ігор Іванович Діденко та Ольга Іванівна Недоцюк пішли батьківською дорогою, ставши вчителями і гідно продовживши сімейні традиції служіння освіті.
Її педагогічна місія продовжилася й у вихованні онуків, яким вона з 1986 року передавала найцінніше: любов до знань, повагу до людей і незламність духу. Інна Прокопівна залишається в наших серцях як взірець справжнього вчителя – людини високих моральних якостей, безмежної доброти та відданості своїй справі.
Щирі співчуття дітям – Ользі Іванівні Недоцюк та Ігорю Івановичу Діденку, онукам, всій родині та близьким. Світла пам’ять вчительці, матері, бабусі.
