У Малій Павлівці Комишанської громади цього року День села мав особливий присмак. До звичайної радості зустрічі додалася ще одна гарна дата — 30-річчя місцевого Будинку культури.
27 червня у глядацькій залі Малопавлівського сільського будинку культури відбувся благодійний концерт «Серце України б’ється — ворогам рідний край не здається!». Свято зібрало односельців, гостей, творчі колективи, волонтерів, майстринь і всіх, кому Мала Павлівка — не просто точка на карті, а місце сили, пам’яті й людського тепла.
Ведучими цього разу була молодь – Павло Лебідь та випускниця 2026 року Кароліна Водяницька. Сценарій підготувала директорка СБК Світлана Лебідь, яка багато років тримає культурне життя села на своїх плечах і добре знає, як іноді непросто зібрати людей на свято в час, коли в кожного в серці — війна, тривоги й думки про захисників.
До Малої Павлівки завітали голова Комишанської громади Сергій Анатолійович Павленко та начальниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Лілія Іванівна Хоменко, які зробили усе можливе і неможливе, щоб свято відбулося навіть за умов непростого сьогодення. До ювілею Будинок культури отримав дуже доречний подарунок — комплект музичної апаратури від Комишанської сільської ради. Тож своє 30-річчя заклад зустрів не лише з піснями, теплими словами й подяками, а й з технічною обновкою, яка служитиме для сучасного озвучування концертів, репетицій та сільських зустрічей.
Офіційна частина складалася з вітань новонароджених діток села, випускниць ліцею – «золотих» медалісток, народних майстринь і волонтерів, було вручено подарунок молодій родині громади.
Свято почалося з хвилини мовчання
Цьогорічний День села не був просто концертом. Програма передбачала багато пісень, щирих слів і світлих моментів, але передусім — пам’ять про тих, завдяки кому Україна тримається.
Присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих захисників-односельців та всіх полеглих воїнів України. Окремо згадали жителів Малої Павлівки, які вважаються безвісти зниклими: Миколу Науменка, Сергія Бондаря, Олександра Шульгу, Сергія Голобородька, Сергія Проскурню та Івана Гороховцева.
Для них і для всіх захисників звучали тематичні пісні: народний ансамбль «Сусідка» виконав «Молитву за Україну», а зі сцени лунала вдячність воїнам, які сьогодні боронять державу, пісня «Соловейко» у виконанні соліста СБК Анатолія Кварти.
Пісні, гості й коровай
Святкову програму відкрила пісня «Україно» у виконанні Еліни Кварти. Чудово сприйняли глядачі і гостей – самодіяльних артистів з Комишів, В’язового та Охтирки, що прибули з хлібом-сіллю та символічними дарунками до ювілею СБК.
В концерті також були задіяні солісти Валентина Кривецька, Тетяна Коряк, вокальний ансамбль «Павлівчани» (керівник – А.Кварта), народний ансамбль «Жива вода»і вокальний дует Валентини Курило й Тетяни Суханової з Комишанського сільського будинку культури, вокальне тріо «Мальви» з В’язового. (керівник – Л.Бондар).
Охтирку представляли дуети «Віроль», «Два кольори» та вокальний ансамбль «Барви» КЗ Охтирської міської ради Центру культури і дозвілля «Кнєжа» (керівник – Ольга Ходунай).
Зведений ансамбль будинку культури народною обрядовою піснею «Туман яром» привітав молодят – родину Ольги і Сергія Старостенків – із чудовою подією – стволренням української сім’ї. До речі, шлюб у червні цього року вони урочисто зареєстрували на сцені саме цього закладу!
Не обійшлося сценічне дійство без красивого завершення — ділення павлівського короваю. Це той момент, коли наче й концерт закінчився, а люди ще не поспішають розходитися, бо хочеться побути разом ще хоч кілька хвилин.
Благодійність стала головною справою дня
Свято мало благодійну мету. У фойє закладу культури розгорнулося виставково-ярмаркове дійство, а скринька для донатів наповнювалася благодійними внесками як односельців, так і гостей села (з м.Київ, м.Охтирка, с.Комиші, с.Грунь).
До ярмарку долучилися Малопавлівський ліцей, дитячий садок «Веселка», гурток творчості «Фантазія», любительське об’єднання «За покликом душі», волонтери й небайдужі жителі села. Освітяни дивували випічкою та сувенірною продукцією, а місцеві волонтери принесли фрукти і смаколики для продажу. Загалом вдалося зібрати 22000 грн. Кошти планують спрямувати на придбання основи для маскувальних сіток, антидронових сіток та кровоспинних турнікетів.
Окремі слова вдячності прозвучали на адресу волонтерів – віршовану присвяту зачитала зі сцени місцева авторка С.Борисенко. Вона відзначила, що четвертий рік при закладі культури працює любительське об’єднання «За покликом душі» (керівник – Людмила Борисенко). Його учасники постійно допомагають воїнам-землякам, переселенцям і родинам, які потребують підтримки.
Майстрині, вишивка і День Конституції
У фойє Будинку культури діяла виставка декоративно-ужиткового мистецтва. Роботи представили місцеві майстрині Валентина Єдленко, Катерина Левченко, Віра Науменко.
Окрасою свята стала виставка «Магія народного орнаменту», де можна було побачити вишивані роботи у різних техніках. Також представили тематичну експозицію до 30-ї річниці Конституції України «У символах на полотні — моя держава Україна» від Катерини Левченко. Дебютний показ робіт, вишитих бісером, мала Марина Тарасенко.
Під час заходу відзначили майстринь Віру Науменко та Катерину Левченко, які протягом року презентували в СБК персональні виставки вишиваних робіт.
Вітали ювілярів і довгожителів
До Дня села у Малій Павлівці традиційно привітали ювілярів і довгожителів. Це були не просто формальні відвідини з пакунками, а теплі зустрічі з людьми, на чиїх долях тримається історія села. Серед тих, кого привітали, — Іван Канівець, Параска Борисенко, Михайло Павловський, Віра Рябець, Наталія Солов’ян. На світлинах — щирі обійми, подвір’я у зелені, прості сільські радощі й та повага, якої заслуговують люди старшого покоління.
День села — це не лише сцена, пісні й коровай. Це ще й ті, хто прожив тут життя, працював, ростив дітей, беріг хату, сад, пам’ять і добру людську науку.
Мала Павлівка тримає стрій
У цей день Будинок культури був не просто приміщенням для концерту. Він знову став місцем, де люди побачили одне одного, згадали своїх, подякували захисникам, підтримали волонтерів і сказали: наше село живе.
Тридцять років для сільського Будинку культури — це не тільки дата в документах. Це весільні рушники, випускні вальси, репетиції, виставки, пісні, благодійні ярмарки, волонтерські збори й сотні людських історій.
І поки в Малій Павлівці звучить пісня, поки люди вишивають, плетуть сітки, вітають старших і пам’ятають захисників, доти село має серце. А серце, як показав цей День села, у Малої Павлівки б’ється міцно.
Наталія ПАСЮГА
Читайте також на сайті «Ворскла»:
Сонячні дні дитинства: у Чернеччинській громаді літній відпочинок об’єднав 765 школярів
Чернеччинська громада співпрацюватиме з Оратівською в межах проєкту «Пліч-о-пліч»
Кириківські квіти для Правдинської школи. Добра справа родини Петренків
Читайте також
