Вишиванка — це код української нації, наша пам’ять, гордість і оберіг. Щороку у третій четвер травня українці в усьому світі відзначають День вишиванки. У 2026 році це свято має особливе значення, адже вишиванкова історія відзначає 20-річний ювілей.
21 травня Охтирка теж одягнула вишиванку. Попри війну, тривоги та непросте життя прикордонного міста, люди знаходили час і натхнення вдягнути українські сорочки, щоб ще раз нагадати: українська традиція жива.
Світове українство цього дня було у вишиванках — у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Вінниці, Кропивницькому, Охтирці, а також у Відні, Мілані, Торонто та багатьох інших містах світу. Натомість українці на тимчасово окупованих територіях часто не можуть відкрито вдягнути вишиванку через загрозу переслідувань з боку російських окупантів.
У День вишиванки кореспондентка «Ворскли» пройшлася центральними вулицями Охтирки — від Незалежності до Київської — щоб побачити, як містяни відзначають свято, та почути їхні особисті історії.
Першою зустрілася керівниця ансамблю української пісні «Калина», заслужена артистка України Катерина Макаренко. У вишитій сукні вона поспішала на репетицію святкового концерту.
Назустріч ішов військовий пенсіонер Валерій Куліков у вишиванці. Усміхалася святу й пенсіонерка Тамара. Працівниці «Сумиобленерго» Олена та Юлія із гордістю демонстрували свої сорочки. Інші охтирчанки переглядали фотографії у телефонах та раділи атмосфері свята.
Пані Світлана Бєлік, відома багатьом як «Чепурушка», цього дня була у вишуканій сорочці «білим по білому». А пані Алла приїхала на свято велосипедом та вперше одягнула свою вишиванку із жар-птицями на рукавах.
— Мені здається, що моя сорочка найкраща. Такі приємні відчуття, що я в ній особлива, — поділилася жінка.
Не залишилися осторонь і представники «Служби пробації», які також передавали привіт землякам у святковому вбранні.
Однією з центральних локацій святкування Дня вишиванки в Охтирці стала територія біля Охтирської публічної бібліотеки. Тут організували тематичну вуличну акцію з українськими рушниками, глиняним посудом, книгами про історію вишиванки та виставкою манекенів у національному одязі.
Бібліотекарі спілкувалися з охтирчанами та гостями міста, розповідали про символіку орнаментів і традиції української вишивки.
Місцева жителька Наталка розповіла, що замовила свою сорочку через інтернет, а найбільше любить геометричні орнаменти.
— У мене сорочка у ромбах-квадратах. Я люблю геометрію, — усміхається жінка.
Тематичну вікторину для учасників проводила Наталка Тесменецька. До заходу долучилися представники Охтирського відділення «Червоного Хреста» та інші учасники, які перевіряли свої знання про українську вишиванку.
Окрема історія — у Оксани Бондарь, яка прийшла у сорочці із вибійкою. Її вишиванка теж має власну цікаву історію.
Святкові акції у День вишиванки проходили біля МЦКіД «Кнєжа», Охтирського краєзнавчого музею, у фаховому коледжі СНАУ, профтехучилищі, ліцеях, школах та державних установах.
До святкування долучилася й Великописарівська громада. Навіть у непростих умовах прикордоння люди залишаються вірними українським традиціям та культурі.
Міський голова Охтирки Павло Кузьменко також був у вишиванці та фотографувався з охочими. Вихованці музичної школи виконували твори на бандурі та скрипці.
На Алеї Героїв вшанували пам’ять загиблих захисників України вишитими стрічками пам’яті.
Навіть у святковий день в Охтирці не забували про допомогу військовим. На волонтерських локаціях продовжували плести маскувальні сітки для захисників України.
До цієї роботи долучаються представники «Українського клубу Охтирки», бібліотекарі та десятки небайдужих жителів громади.
День вишиванки вкотре довів: українська традиція не лише об’єднує людей, а й допомагає вистояти у найскладніші часи.
Читайте також на сайті «Ворскли»:
Матеріал Валерії Бакуліної в повному обсязі читайте в газеті «Ворскла» та її PDF-версії. Щоб передплатити видання, звертайтеся: 0667172898, vorskla1930@ukr.net
Читайте також
