Включення з походу довжиною 450 км, яке стало символом підтримки українських регіональних медіа
4 липня українські журналісти мали унікальну нагоду поспілкуватися онлайн із норвезьким медійником Нільсом Ріісе, який іде маршрутом Осло — Берген. Ми вже розповідали: цей шлях — понад 450 км — Нільс вирішив пройти пішки, щоби привернути увагу до української журналістики та водночас зібрати донати на підтримку регіональних медіа в умовах війни.
«Це не спортивний челендж. Це символ. Я йду для вас», — каже Нільс.
Уже на 4-й день походу він мав за плечима понад 120 км, десятки нових знайомств, публікації в медіа та постійну підтримку незнайомців, які дізнавалися про його ініціативу — на заправках, у горах, біля ферм та в готелях.
Маршрут між Осло та Бергеном — один із найвідоміших у Норвегії. Це природний коридор, який проходить через гори, ліси, долини та міста. Нільс обрав його не просто так: це символ відстані, яку проходять українські журналісти щодня — емоційно, професійно, фізично.
«Ви говорите правду під тиском. Я теж хочу її нести — крок за кроком», — каже Нільс.
Він ночує в наметі або в місцях, які пропонують небайдужі норвежці: трейлери на фермах, кімнати в готелях, навіть медовик від українки — все це формує простір солідарності.
У зустрічі взяли участь представники регіональних медіа з усієї України: з Полтави, Запоріжжя, Херсона, Чернігова, Тернополя, Хмельницького, Одеси, Харкова. Питань було багато — від того, як Нільс заробляє на маршруті, до того, як заряджає ґаджети, що їсть у поході та що його надихає, коли сили на нулі.
«Я мав повний ментальний зрив на другий день — мозолі, дощ, втома. Але згадав: я йду заради вас. Це дало сили», — розповів він.
Серед особливо теплих спогадів — епізод із родиною в селищі Сокна, яка вперше запропонувала йому переночувати в трейлері, коли він думав, що ночуватиме в наметі під дощем.
«Одна українка — шефкухарка — спекла для мене медовик. Це був найсмачніший торт у моєму житті, — згадує Нільс з усмішкою. — Мені дали вечерю, сніданок, розповіли про себе. І коли ти на межі, така доброта — вона лікує».
Він не просто говорить про підтримку — він діє. Носить із собою рюкзак вагою 30 кг — із наметом, спальником, туристичною пічкою, десятком шкарпеток, пластирів та запасом солодощів. Нільс документує маршрут у Snapchat, публікує новини й історії у LinkedIn. А ще слідкує за оновленнями регіональних редакцій з України, републікуючи їх у своїх соцмережах, і називає українських журналістів «своїм джерелом мотивації».
Одним із найглибших моментів зустрічі стала розмова про роль журналістики під час кризових ситуацій та війни.
«Я запитую місцеві редакції: а якби Норвегію атакували — чи звернулися б ви до тіктоку, чи все ж до класичної журналістики?» — каже Нільс.
Він вірить у локальні медіа. Сам працює в компанії, що підтримує редакції в різних країнах, і активно збирає кошти через свою ходу. Ціль — 35 000 норвезьких крон (близько €3 400). Станом на сьогодні вже зібрано понад 24 тисячі крон. Серед донорів люди з Норвегії, українська діаспора, медійники з різних країн.
Наприкінці зустрічі розмова перетекла в неформальне русло — журналісти цікавилися, яку музику слухає Нільс.
«Linkin Park, Metallica, норвезький хеві-метал Dimmu Borgir. Норвегія експортує рибу, нафту і метал — це наша трійця!» — жартує він.
Також Нільса надихає цитата, якою він поділився з учасниками: «Мужність — це не просто сила йти далі, а йти, коли сил уже немає».
Ще одна важлива обіцянка: Нільс хоче приїхати в Україну: «Я люблю заходити в редакції. Це моє хобі. Хочу побачити, як працюють українські журналісти».
Українські учасники дякували Нільсу за підтримку. Хтось навіть пожартував: «Ми вже думали, як зустрічати тебе в Полтаві з машиною!» — на що Нільс відповів: «Я відкритий. Дайте знати — з радістю приїду».
Зустріч завершилася словами вдячності, а також переліком міст-учасників — як символ журналістської спільноти, яка тримається в умовах війни.
Цей маршрут — не просто 450 км. Це шлях від солідарності до дії. Від особистої ініціативи до спільної надії. Це важливе повідомлення про силу малих ініціатив, які нитка за ниткою створюють тканину підтримки.
