ЛІТЕРАТУРНИЙ ЯРМАРОК У НЕЗЛАМНОМУ ХАРКОВІ
«Шановний читачу! Дорогий поціновувачу книжки, нової екзотичної обкладинки, свіжої друкарської фарби. Завзятий завсіднику літературних презентацій та поетичних обговорень. Як і наші великі послідовники, що жили (і творили!) в прекрасному місті на Лопані ( мова і далі йде, скажімо, про Харків), започаткувавши 1928 року славний альманах «Літературний ярмарок», ми так само, шановний читачу, тиснемо Вашу шляхетну руку і перебираємо назву згаданого вище альманаху для нашого фестивалю книжколюбів та книжкознавців. Тож хай знову буде «Літературний ярмарок»! У Вас, шановний читачу, може виникнути природне питання – чи доречно тепер проводити фестиваль книжки у місті, розташованому на лінії вогню, і кому, мовляв, потрібна книжка в часи війни. А втім, дорогий наш поціновувачу рими і сюжету, ми відкажемо, що саме тепер і слід нагадувати про книжку. Адже, попри всі загрози та небезпеки, прекрасне місто на Лопані далі лишається столицею вітчизняного книгодрукування, заповнюючи полиці українських книгарень відмінною і назагал корисною друкованою продукцією… Поза тим, життя триває, місто стоїть і живе, виховуючи в своїх кварталах нові покоління запеклих читачів, які формують свій читацький досвід, а з ним і любов до цього міста та країни, в якій їм випало народитися та виростати… Сергій Жадан».
(Із Маніфесту фестивалю).
«Усім! Усім! Усім! Говорить Харків! 29 – 31 серпня у місті відбудеться Літературний ярмарок!». І це сталося – шалено-насичені, феєрично-фантастичні три дні, наповнені літературою: книгами, письменниками, поетами, митцями, видавцями, читачами, авторськими зустрічами, презентаціями, розмовами, концертами, лекціями, знайомствами, автограф-сесіями. Свято книги відбулося на Майдані Свободи, у «ЄрміловЦентрі» Каразінського університету. І ваша кореспондентка теж ярмаркувала.
ХАРКІВ – МІСТО КНИЖОК ТА СВОБОДИ
29 серпня – День вшанування пам’яті загиблих захисників України. Колона авто із прапорами військових частин проїхала середмістям Харкова. Таким був початок Літературного ярмарку. У «ЄрміловЦентрі» Каразінського університету відбулося урочисте відкриття книжкового фестивалю.
Сергій Жадан, письменник, поет, фронтмен гурту «Жадан і собаки» та військовослужбовець почав свою промову так: «Все що тут зараз почнеться, це не про слабкість тих, хто забуває про війну, хто від війни абстрагується. А про силу тих, хто лишається на своїх місцях, у своїх містах, хто робить свою роботу і намагається не втратити себе, а відповідно не втратити всіх нас. Тому ми вирішили робити наш ярмарок. Ми переконані, що це справді важлива подія і для Харкова, і загалом для країни, тому що в Харкові давно не було таких великих, серйозних потужних культурних акцій».
Сергій Жадан, ідейник Літературного ярмарку ще раз нагадав про значимість книги, культури в часи війни, зачитав Маніфест фестивалю і запросив до слова Тетяну Кагановську, ректорку Каразінського університету. Своє вагоме слово також сказали і Олександр Красовицький, головний редактор видавництва «Фоліо», Тетяна Єгорова-Луценко, керівниця Харківської обласної ради. Урочисте відкриття завершила хвилина мовчання за нашими загиблими .
І свято літератури забурлило. Так, як колись, сто років тому, бурлило життя літературного Харкова. І це можна побачити на стінах «ЄрміловЦентру», розмальованих вихованцями авторської дитячої художньої студії «AzaNiziMaza» (керівник Микола Коломієць). Діти зробили таке! Велике полотно. Справжній ярмарок, на якому головні герої української літератури двох епох. І це вражає.
«Літературний ярмарок» – художньо-літературний альманах, який виходив у Харкові із грудня 1928 по лютий 1930 років. Це видавництво стало важливим складником літературного процесу 1920-х років в Україні. В альманасі відбулися перші публікації знакових творів знакових українських письменників: Миколи Хвильового, Остапа Вишні (обидва уродженці Охтирщини!), Миколи Куліша, Майка Йогансена.
Яким був Літературний ярмарок у Харкові-2025? Куди не озирнись – побачиш генія. А ще дуже багато молоді. Яскраво-променистої. І це тішить. Дуже багато знайомих облич українського літературного бомонду. Дуже багато книг по колу різних рівнів укриття. Волонтери – студенти Каразінського університету допомагають зорієнтуватися у подіях і певних локаціях. І ти переходиш від столів та стендів одного видавництва до іншого, передивляєшся книги. Так багато хотілося б придбати! Вибираєш все ж таки ту, за якою давно полювала. О, Домонтович «Доктор Серафікус» на столику видавництва «Vivat». Беру! Боже, які гарні книги! Усіх видавництв. До речі, на ярмарок свою продукцію представили як харківські видавництва так і запрошені із Чернівців, Львова, Івано-Франківська. Андрій Кокотюха сам представляє своє видавництво. Майстер українського детективу невдоволений маленьким столиком, працює сам, бо помічник не наважився приїхати в місто на лінії вогню. А шанувальники вже оточили і просять уваги. Кокотюха витирає піт, усміхається… і підписує книги своїм шанувальникам.
«Ва-банк у Харкові» я придбала з автографом автора!
Черга вишикувалася і до Марії Матіос. Вона у буковинському строї теж підписує книги, спілкується із шанувальниками. А книги в неї особливі. Та власне, всі книги особливі. І продавчині діляться змістом, сюжетом книг. Невже все читали? Атмосфера фестивалю літературно-натхненна. Тут усі свої. Ну де ж іще можна запросто обійнятися із Жаданом, потеревенити із Кокотюхою, опинитися поряд із Тайрою, поспілкуватися із Олександром Савчуком про орнаменти Кричевського. А ми ж із «Українським клубом Охтирки» були в Опішні в музеї Кричевського минулого літа.
Несподівано бачу знайомих із минулого життя, бібліотекарку із бібліотеки імені Короленка. Радість зустрічі. А керівниця «ЄрміловЦентру» Наталка Іванова, заодно кураторка мистецької резиденції «АртКуземин». Обіймаємось. І запрошення на закриття мистецького сезону у Куземині – 6 серпня отримую. Будемо, аякже.
«Let me introduse myself?», – чую неподалік. Хтось знайомиться англійською. Ярмаркування воно таке.
ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ
Як ви зрозуміли, програма фестивалю була насиченою, різноманітною і вельми цікавою: авторські зустрічі із Сергієм Жаданом, Мар’яною Савкою, Андрієм Курковим, Андрієм Кокотюхою, Олександром Ірванцем, Юлією Паєвською (Тайрою), Олександром Красовицьким, Русланом Горовим, Вахтангом Кіпіані, Олександром Савчуком та іншими авторами українських книг. На фестиваль завітав польський репортажист Войцех Тохман. По закінченню авторських зустрічей до письменників вишиковувалися черги за автографами. Не на всіх подіях, зустрічах вдалося побувати, але всі можна побачити в соцмережах та інших інформаційних джерелах.
29 серпня, як годиться, було організовано круглий стіл із учасниками літературних процесів: авторами, видавцями, представниками влади, міністеркою культури, читачами та бібліотекарями. Озвучувалися цифри, проблеми та пропозиції щодо вирішення проблем у книговиданні та на шляху книг до читача. Також піднімалося питання – якою має бути сучасна публічна бібліотека. Подумки ловила себе на думці, що наша Охтирська – відповідає статусу сучасної. На фестивалі діятиме благодійний збір книжок та коштів для бібліотек Харківщини, що постраждали від військової агресії рф. Це є благодійною метою фестивалю. Бібліотечні фонди треба замінити українськими книжками, бо в них ще є література російською мовою.
30 серпня – лекція від видавця Олександра Савчука «Василь Кричевський. Знайомий незнайомець». Ніби вже знайомі з великим українським митцем, бачили його архітектурні шедеври, орнаменти, ілюстрації, та все ж іще маємо велику прогалину щодо його життя і творчості. Причини відомі – радянська система намагалася знищити ім’я і здобуток творчості Генія. До речі, Василь Кричевський – уродженець Сумщини, народився у селі Ворожба, Лебединського повіту, тодішньої Харківської губернії. Пан Савчук ще раз нагадав віхи біографії Василя Кричевського, на екрані презентації були представлені знакові роботи українського архітектора, художника, ілюстратор, автора Тризуба, неповторних українських орнаментів та засновника українського архітектурного модерну. І сьогодні ювелірний дім бере в розробку стилі Кричевського. У Харкові, Полтаві, Києві споруди Василя Кричевського зберігають пам’ять про геніального творця.
Кумівство в літературних колах теж процвітає. «Розмови з кумом» Сергій Жадан і Андрій Кокотюха згадували своє знайомство, 1990-і, і хто є хто, на їхню думку, у письменницькому середовищі. Письменники не святі, вони теж люди. Із гумором у кумів все гаразд.
«Другий вінок» – альманах феміністичної поезії від сучасних українських поеток. На презентації прозвучали вірші в авторському виконанні. Деякі довели до сліз, а більшість – то переживання сучасного періоду кожної української жінки.
«І буде тобі, враже, так як відьма скаже…» прочитала Людмила Горова. А знаєте коли вийшов «Перший вінок» феміністичної літератури? У 1887 році у Львові. Упорядниці Олена Пчілка та Наталя Кобринська. Сьогодні Харків відродив традицію. Упорядниці – Олена Павлова та Ольга Новак.
«Говорить Горовий». Так назвав свій стендап наш земляк Руслан Горовий родом зі ставного міста Конотоп. Розвеселив публіку гумористичними текстами.
Геннадій Порохня, охтирчанин, волонтер, військовий теж був на Літературному ярмарку. Особисто ми не пересікалися. Побачила на ФБ його світлини та добрі справи для свого батальйону. Перед концертом групи «Хамерман знищує віруси» за ініціативи нашого земляка був проведений аукціон з продажу тубуса, розмальованого охтирською художницею. Тубус викуплено за 5000 гривень. А наступного дня провели аукціон альбому монет ЗСУ із автографом Сергія Жадана. Всі кошти будуть направлені на придбання автомобіля для батальйону безпілотних систем 151 ОМБр.
31 серпня. Лекція-презентація від Вахтанга Кіпіані: «Харківський періодичний самвидав: від комсомольського року до ідеї незалежності». А ще розмови про книжки, космогонію спротиву, магію творення, уроки ненависті і любові. На завершення – Тайра. Наживо. Поетичні читання. І акустичний виступ від гурту «Жадан і собаки». Місто Сонця.
Такий він, Харків. Місто спротиву. Місто-герой. Місто науки і студентів. Столиця книговидання. Місто-свято, яке завжди з тобою. Чисте, яскраве, багате місто. Незважаючи на щоденні ворожі атаки. Місто, в яке завжди хочеться повертатись. Ярмаркування вдалося. Про що свідчать і рефлексії учасників:
Марія Матіос: «Літературний ярмарок – це дні суцільних обіймів, знайомств, подяк і щирості».
Руслан Горовий: «Харків – це залізобетон, місто-душа, місто-серце. Це була шалена доба серед своїх, серед тих, кому нічого не треба пояснювати чи щось доводити».
Літературний ярмарок реалізовано Благодійним фондом Сергія Жадана за підтримки Благодійного фонду «Відродження».
Валерія Бакуліна
