Літературно-мистецький альманах «Українська хвиля» про часи повномасштабної війни росії проти України на Сумщині нещодавно презентували в Охтирці. Символічно, що відбулась ця подія у зруйнованій в ніч на 8 березня 2022 року будівлі Охтирського міського краєзнавчого музею. Точніше, у відреставрованому коштом іноземних благодійників підвальному приміщенні музею, де близько місця тому відкрили мистецький простір.
Отож, на презентації уже дванадцятого випуску альманаху під назвою «Сумщина у полум’ї», до якого, серед інших, увійшли поетичні та прозові твори чотирьох наших краянок, зібрались поціновувачі їхньої творчості, літературного слова, інші небайдужі земляки. Втім, у центрі уваги, звісно ж, перебували авторки, кожній із яких ведуча заходу, директорка музею Людмила Міщенко надала слово. І їм було про що розповісти, адже кожна з них у найскладніші для нашого краю часи лютого-березня 2022-го року залишалися на Сумщині, більш того, вони писали історію нашого краю та силою поетичного слова наближали Перемогу України над ворогом.
У тому ж таки 2022 році поезія Ніни Марущенко (поетичний псевдонім Ніна Багата) – колишньої редакторки Охтирської міськрайонної газети «Прапор перемоги», і Наталії Сафонової неодноразово друкувалися на шпальтах цього видання у рубриці «Вірші, написані війною», як неодноразово знайомилися читачі цієї газети, в якій свого часу розпочинала свій шлях у журналістику Наталія Розторгуєва, й з її оповіданнями. Мали змогу познайомитися з їхньою творчістю та творчістю ще однієї охтирчанки – журналістки Валерії Бакуліної, й усі ті, хто завітав на презентацію «Української хвилі». Кожна з жінок читала свою поезію чи оповідання, що увійшли до збірки, та знайомила з історією їх появи на світ та в альманасі «Сумщина у полум’ї»
Ніна Багата
Приємно, що дванадцятий випуск альманаху «Українська хвиля», що присвячений воїнам, захисникам і захисницям України, відкриває поезія лауреатки обласної літературної премії, авторки десяти поетичних збірок Ніни Багатої під назвою «Не на тих нарвалися». Ось кілька перших рядків з неї:
Вчепилось варварство
в цивілізацію –
Оглухнувши,
заплющившись, шматує,
Безжально розтинає,
ампутує…
І це гуманно зветься –
«операція»…
А це рядки з віршів «У героїв міста абсолютний слух» та «Хоч і гранітний», що безпосередньо присвячені подіям у місті-герої Охтирці:
…Та ні. Не діжде!
Хоч гіркі сліди –
Руїни ТЕЦ… Музей…
Будов скелети…
І гірш стократ – могил
нові ряди –
Страшний врожай
теперішніх багнетів.
Але спіткнувся
на Охтирці кат.
Наш захист мов зіткав
круг неї обід…
та
…Заскочила ворожа лють.
В центр міста врізалась
зубами.
І вирви, мов до пекла брами,
Навкруг розверзла
без жалю…
Загалом до альманаху увійшли 10 поетичних творів Ніни Багатої. Як зазначила поетеса, після того, як їй зателефонував упорядник збірки Петро Товстуха та повідомив про свій задум випустити альманах, вона подала до нього ті вірші, що уже були написані. Й усі вони увійшли до збірки. Більше ж, і доволі тепло, розповіла Ніна Павлівна під час презентації про творчість своїх колег. Зокрема, про Наталію Розторгуєву вона зазначила таке: «У невеличких оповіданнях вона уміє щемко розповісти про війну. Хочеться плакати і радіти одночасно, читаючи її твори». А розповідаючи про оповідання Валерії Бакуліної під назвою «Там, де ти є», що є найбільшим за об’ємом в альманасі (займає більше двадцяти сторінок), Ніна Багата зазначила, що спершу Петро Товстуха не пообіцяв, що воно увійде до збірки, оскільки є дуже великим. Проте, коли перечитав його, змінив думку: «Ставимо усе». Адже, за її словами, це живі репортажі, де нічого не видумано. Тут живі люди, дати…». Щодо поезії Ніни Сафонової, її порекомендувала упоряднику збірки Ніна Багата у відповідь на звернення Петра Товстухи щодо ще одного поета з Охтирки: «У неї дуже гарні вірші. Її твори справжні, живі». Узяти хоча б вірш під назвою «Єдинокровні» – він заслуговує на особливу увагу!
Наталія Сафонова
Знайомила присутніх на презентації зі своєю поезією й Наталія Сафонова, авторка поетичної збірки «Бабине літо». Ось, приміром, декілька рядків з «Єдинокровних» – поетичного твору, який навряд чи когось залишить байдужим:
Послухай,
любо сестронько, мене.
Я менша. Та дорослі вже онуки.
Життя коротке –
тінню промайне.
А ти мене не чуєш
в час розпуки.
На Сумщині живу.
Ти – в «ДНР».
У мами з татом нас –
як дев’ять крапель.
Єдинокровні. То чому ж
тепер
Ти раптом стала під
ворожий прапор?…
… Серденько, слухай.
Не перебивай.
Я не суддя. Свій вибір
зробиш ти лиш.
Скажи, чому святковий
коровай,
Ти з лютими катами
радо ділиш?
Не жаль спаплюжених
ланів, гаїв?
Ні міст, ні славних хлопців
українських?
Не чуєш більше
рідних солов’їв –
З екрану чуєш солов’їв
кремлівських?…
Серед восьми віршів Ніни Сафонової, що увійшли до альманаху, є й з доволі красномовною назвою – «Услід за кораблем!».
Наталія Розторгуєва
Наталія Розторгуєва, яка багато років живе у Сумах, що не заважає їй називати себе охтирчанкою, та чиї оповідання неодноразово друкувалися й на шпальтах Ворскли», під час презентації зазначила, що альманах створений як маститими авторами – поетами і письменниками, так і тими людьми, для кого поезія і прозове слово є хобі. Й дуже добре, що у Петра Товстухи виникла ідея зібрати разом твори сумських авторів про війну, що знайшлися меценати, які допомогли видати збірку, а їм випала честь представляти у ній Охтирщину. За її словами, альманах присвячений тим, хто живе поруч з нами, хто пережив складні дні і місяці на початку повномасштабної війни. Згадала Наталія Борисівна й про себе у перший місяць війни, коли вона, будучи до її початку активною людиною, яка нічого не боїться, тривалий час переживала стрес. А писати почала десь у двадцятих числах березня. При цьому лауреатка обласної літературно-мистецької премії та авторка трьох збірок порівняла себе з юним Артемом Хільком, про якого нещодавно вийшло у «Ворсклі» доволі розлоге оповідання під назвою «Одинадцятирічний герой-захисник».
Що ж до її оповідань, які увійшли до альманаху, це реальні історії з життя конкретних людей під назвами «Полонений телефон» і «Черевички, ціною в життя». У першому з них авторка описує історію тростянецької дівчинки, в якої рашисти забрали телефон, а повернули його українські воїни, у другому – охтирської дівчинки, коли її небажання покинути квартиру після першого вибуху під час бомбардування Охтирської ТЕЦ саме у тих черевичках, що стояли біля порогу, зберегли, скоріше за все, життя її родині. За словами Наталії Розторгуєвої, «це, швидше, документальні оповідання, конкретні історії конкретних людей… Кожен з авторів подавав ті твори, які йому найближче до душі». Вона подала їх декілька, й двоє з них були відібрані до збірки.
Валерія Бакуліна
Охтирська журналістка, авторка двох книг Валерія Бакуліна після подяки за добрий світлий день воїнам-захисникам, які боронять нашу землю, та директорці музею, яка його відроджує, зупинилась на тому, що в альманасі його автори фіксують історію такою, якою вона є насправді: «Якщо ми її не напишемо, знаємо, що напишуть інші, а ми переживатимемо наслідки». Зізналася вона, що з другого-третього дня війни зрозуміла, що треба фіксувати те, що відбувається. Адже дрібниці, відчуття з часом забуваються. Тому й почала вести щоденник. Й коли сумська поетеса Надія Позняк запросила її до участі в збірці, написати художнє оповідання допомогли їй матеріали, що були в щоденнику. Події у ньому реальні, а ось імена та деякі прізвища, за її словами, змінені.
Посеред храму стояли дві труни: в одній лежала дитина, в іншій – її дідусь. Священник читав заупокійну молитву. Він поспішав, бо кожної хвилини міг бути обстріл. Але ж найголовніші слова треба сказати – без відспівування душа християнина не знатиме спокою.
Швидше, отче, швидше, – підганяв хтось із родичів загиблих.Я й так поспішаю, вибачте.
Ураз церква здригнулася і почувся гуркіт літака. Всі заціпеніли – ворожий літак ніс в собі смерть. Горе і страх застигли в людських очах… – так починається оповідання Валерії Бакуліної під назвою «Там, де ти є».
Трішки про «Українську хвилю»
Перший випуск літературно-мистецького альманаху «Українська хвиля» відбувся ще у 2007 році – саме ця подія й привела до утворення Глухівського літературно-мистецького об’єднання під такою ж назвою, засновником та керівником якого став поет-гуморист Петро Товстуха. Авторами попередніх випусків альманаху були як творчі особисті з Глухівщини, серед яких, приміром, Герой України, народна артистка України Ада Роговцева, так і письменники та поети з інших куточків України та Сумщини, приміром, відомий письменник Володимир Яворівський, народний артист України Валентин Бурий та багато інших. Першою з наших краянок у 2009 році потрапила до альманаху поетеса Катерина Квітчаста. І ось у дванадцятому випуску альманаху серед 28 авторів з Глухова, Сум, Лебедина, Середина-Буди, Ямполя, Краснопілля, Путивля, Києва та Харкова, відразу четверо – з Охтирки. Цікаво, що окрім поезії та прози у 12-му випуску альманаху під назвою «Сумщина у полум’ї», є й сатира. Крім упорядника збірки, її авторами є добре відомі поціновувачам поетичного слова відомий київський поет-гуморист Гриць Гайовий, його земляк, уродженець Сумщини, Заслужений діяч мистецтв України Микола Гриценко та відомий сумський поет Григорій Єлишевич.
Борис ЧИКАЛО
