Цього року жнива на Великописарівщині стали справжнім випробуванням для місцевих аграріїв. На жаль, рекорди ставляться не за врожайністю, а за раннім достиганням зернових культур через небачену спеку та постійні ворожі атаки. Відважні люди стикаються з безліччю небезпек, але вони не здаються і продовжують свою важливу справу.
Спалені поля і зусилля героїв
Великописарівські землі цього літа знову стали мішенню для ворога. Поля з достиглим збіжжям у прикордонних Дмитрівці та Олександрівці палають від цілеспрямованих атак ворожих дронів. В офіційних звітах ці пожежі не завжди згадують, але вони є реальністю для тих, хто щодня виходить на поля. Відважні працівники сільгосппідприємств рятують залишки врожаю, попри постійні ризики та обстріли.
Механізатори прикордоння знову і знову виходять на техніці, щоб зібрати вцілілий врожай. Вони працюють у важких умовах, де кожен день є боротьбою за виживання. За шумом моторів вони постійно оглядають небо, остерігаючись дронів, що атакують миттєво.
Виклики і солідарність
Постійні обстріли та ризик не залишають місцевих фермерів без турбот. Як заплатити орендну плату, коли більшість полів заміновано або під постійними обстрілами? Орендодавці, які залишаються жити в прикордонні, розуміють проблеми сільгоспвиробників. Але дехто, часто саме ті, хто виїхали у спокійні місця, за кордон, вимагають виплатити орендну плату, не зважаючи на складнощі, з якими стикаються фермери біля кордону.
Сільгоспвиробникам, які працюють подалі від “сусідів”-росіян, трохи легше, але і тут неспокійно. Обстріли досягають навіть за 10-кілометрову зону від кордону. Проте фермери не залишають свою землю. Вони розуміють, що їхня праця важлива для всієї країни.
Незламність українських патріотів
Можна сказати, що в прикордонному регіоні не варто сіяти та жнивувати, що треба залишити все і поїхати. Але наші люди – справжні патріоти. Вони не можуть залишити все, що розбудовували роками. Вони залишаються, щоб край не став пусткою, щоб тут було життя, навіть під обстрілами. Вони працюють, щоб після перемоги люди могли повернутися до рідного дому.
Свіжий номер газети “Ворскла”, доставлений прямо в поле, став приємним сюрпризом для Сергія Севідова, Сергія Бречки та Олександра Середи. Навіть в таких важких умовах чоловіки не лише самовіддано працють, а й знаходять час, щоб бути в курсі новин.
Наші люди – справжні патріоти, трударі та ентузіасти. Вони – незламна сила України, яка тримає наші землі, нашу країну, нашу незалежність.
Жнива на Великописарівщині цього року – це не просто збір урожаю, це боротьба за виживання, за рідну землю, за майбутнє нашої країни.
Щодня, коли наші працівники сільгосппідприємств виходять на поля під обстрілами, вони демонструють незламність українського духу і любов до рідної землі.
Це справжні герої нашого часу, які заслуговують на нашу підтримку і повагу. Звичайно, хотілося б, щоб була підтримка й від держави для сільгоспвиробників прикордоння. Та й всіх інших, якщо вони працюють на перемогу.
Олексій ПАСЮГА
