«Театр необхідний: він дає надію, зігріває. Театр має дуже велике значення. Це терапія, рефлексія про те, що відбувається з нашими душами…»
(Оксана Дмитрієва. «Україна молода»)
«14 серпня 2023 рік. 536 день війни. Літо. Куземин. Цього дня у мистецькій резиденції «АртКуземин» відбудеться перший показ вистави-перформансу «Правила гри».
Тепер ми знаємо, як це жити під час війни. Війна змінила нас, та попри все, деякі речі залишаються незмінними. Наприклад, мистецтво, воно – вічне. А театр, взагалі, весь світ. Як зберегти нашу культуру і надати їй нових сенсів? Про це знають митці, які наразі, мешкають в резиденції «AртKуземин». Протягом останніх трьох тижнів художники, актори, режисери працювали над створенням вистави. Куземин став харковоцентричним.
Експедиція із «Ukraїner» уже на місці, журналісти. «знімають» наш фантастичний Куземин. Вистава планується на вечір, як стемніє. Серед запрошених гостей зустрічаємо давніх знайомих, що дуже приємно. Невимушене спілкування, нарешті Наталя Іванова запрошує всіх на перегляд фільму про роботу і творчість творчої команди в резиденції «AртKуземин».
«ПРАВИЛА ГРИ»
Костянтин Зоркін: «Це не просто вистава, це про те, що ми всі переживаємо в ці часи, це такий собі театрально-художній перформанс, який можна назвати «Тривання», робоча назва «Дія». Ви все зрозумієте, бо все відбувається в наш час, в Україні, з людьми, яких ми знаємо і не знаємо. Ми всі відчуваємо цей біль», – проголошує художник перед дійством.
Вистава на відкритому просторі сільської садиби. Вечір. Залишки господарчої споруди, куток цегляної стіни служать декораціями, тут і відбувається дія. Біля стін – дерева, на вікні – червонобокі яблука. Все затихло. Глядачі затамували подих. Із-за стіни виходить дівчина, вся запорошена, наче з-під завалів, за нею друга, за нею чоловік … Вони перелякано роздивляються залишки зруйнованого будинку. Двері лежать на землі, вони їх піднімають, розгортають землю, шукають останки рідних… Хрести, хрести, хрести… Напруга наростає, і біль теж зростає, і тривога, і ненависть. І невідомість… Що далі, яке майбутнє там, за вікнами?.. А крізь стіни знову скрегоче залізна зброя. Звуки туги, яка несеться Україною… Плач, зойк, канонада, скрегіт металу, пожежа, дим… Дівчата точать мечі. Поміж них мотається хижий птах…
Та все ж усі війни колись закінчуються. І проростають дерева. Прилітають птахи. Починається нове життя…
Учасники гри – ми всі: актори, художники, глядачі і всі українці. Правила гри уже не просто сюжет вистави, це реальність. Зло хоче знищити добро. Люди втрачають свої доми, земля засіяна металом війни. Майбутнє будується з того, що вдалося зберегти. Усіх українців поєднує одна тема – боротьба зі злом, мрія про перемогу та думки про майбутнє. Такий він театр під час війни.
КОМАНДА УЧАСНИКІВ
ВИСТАВИ
«Гра у майбутнє» – назва фільму, створеного по виставі у мистецькій резиденції. Творчий проєкт відбувся завдяки об єднання багатьох талановитих людей, українських митців та менеджерів. Наталя Іванова – координатора проєкту, Костянтин Зоркін – куратор, Оксана Дмитрієва – режисерка, Ірина Оленіна – дизайнерка, Лілія Петрова, Владислав Юдін, Еміль Мамедов – актори, Богдан Локатир – художник. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
Наталя Іванова: «Мистецька лабораторія в селі Куземин цього разу мала незвичайний формат – поєднання двох світів сучасного візуального мистецтва та театру ляльок. Четверо митців із Харкова виробляли об’єкти із дерева, металу, паперу, глини, воску. Зустріч художників і акторів, їхня співпраця стали експериментом цього літа. Це вистава для дорослих і дітей. Я переживаю, як виставу сприймуть діти».
Оксана Дмитрієва – головна режисерка Харківського театру ляльок. Має в арсеналі більше 30 ролей на сцені, понад 40 вистав на сценах українських театрів та за кордоном. Лавреатка міжнародних конкурсів та фестивалів. У Харківському театрі ляльок працює понад 15 років. Весь 2022-й рік театр працював як волонтерський штаб і був зачинений для відвідувачів.
«Ми грали постановки у метро, розраджували людей під час повітряних тривог і обстрілів Харкова. Зі своїми виставами об’їхали всі станції метро. Це був щемкий досвід і кожна станція – це різні люди і відчуття. Чим ближче до Північної Салтівки, тим більше відчуття напруги і жах того, що відбувається». (Із інтерв’ю газеті «Україна молода»).
Незважаючи на війну, театр ляльок продовжував працювати, продовжував репетиції в укриттях, продовжував гастролювати. Зі своїми виставами акторська команда була у Києві та Львові, їх чекали у Польщі й Німеччині. А влітку 2023 року вони грали в селі Куземин.
ЗОРЕПАД
Щороку жителі Землі у серпні спостерігають унікальне явище – зорепад, метеорний потік – Персеїди. 13-14 серпня 2023 року зорепад був найпотужнішим, як повідомили науковці планети.
Ми поверталися після вистави додому. Після пережитого дійства – на душі неспокійно. Простір Куземина наповнений таємницями і задумою. Думою про майбутнє. Нічне небо всіяне зорями. О, що це? Вогняні кулі летять! Та це ж зорепад!
Вистава у Куземині закінчилася «світловим шоу». Згорали метеорити. Загадуємо бажання. А воно у всіх одне. Перемога».
Валерія Бакуліна.
