Велика Писарівка, колись тихе українське селище, нині носить глибокі рани війни.
Серце селища – сторічна “стара” школа – перетворилася на руїни. Від колиски знань, де покоління за поколінням здобували освіту, залишилися лише обгорілі стіни. Це не просто будівля – це історія цілого села, відбиток у пам’яті кожного її мешканця.
Згадую, як уперше переступив поріг цієї школи. Дерев’яні сходи, скрипучі парти, запах крейди та новеньких підручників – усе це створювало неповторну атмосферу. Тут ми проводили дитинство, закохувалися, мріяли.
Школа була не просто місцем навчання, а й нашим другим домом. Сьогодні від того затишного куточка залишилися лише згарища.
Російські вороги, незважаючи на свою жорстокість, не зможуть знищити пам’ять про цю школу. Вона житиме вічно в серцях тих, хто тут навчався, працював, любив.
Кожна цеглина цієї зруйнованої будівлі – це сторінка історії нашого села, написана кров’ю і сльозами.
Але ми не здаємося! Ми відбудуємо наш край, відновимо його колишню красу і збережемо пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну.
Підписуйтеся на наш YouTube канал
https://youtu.be/xA9_iKIfaO0
щоб знати більше про події у прикордонній Великописарівській громаді.
Підтримуйте нас передплатою на друкований та PDF формат, щоб ми й надалі могли виходити в світ і готувати для вас нові матеріали.
Довідки – 0667172898
ПриватБанк: 4731 2196 4239 1134
З повагою, редактор “Ворскли” Олексій ПАСЮГА
