Бути красивим — одна справа, а бути красивим і здоровим — це вже інша. Останнім часом усе частіше можна побачити по телебаченню чи інтернету, як люди, особливо жінки, починають займатися спортом, обираючи для себе різні види, в залежності від уподобань. Цим вони прагнуть підтримати фізичну форму й зберегти здоров’я. Не дивиною стало бачити, як дехто прямує вулицями зі скандинавськими палицями, долаючи чималу відстань, аби відновити бадьорість свого тіла. А хтось поспішає до фітнес-залів, де збираються цілі гурти охочих не лише створити собі хороший настрій, а й позбутися зайвої ваги, набути привабливої форми, займаючись на всіляких тренажерах та інше.
Щасливий той, хто здоровий
Олена Кошлата вже кілька місяців самостійно впроваджує у рідному селищі Великій Писарівці європейський досвід — вона, за власної ініціативи, організувала групу з занять аеробікою для тих, хто хоче довго залишатися здоровим. Цей вид спорту не новий, однак популярний і ефективний, бо спрямований, перш за все, на лікування гіподинамії, зміцнення серцево-судинної системи і дає антистресовий ефект. Крім того, сприяє спалюванню жиру.
Більше трьох десятків років Олена Борисівна разом зі своїм чоловіком приїхала до Великої Писарівки, щоб назавжди підкорити дитячі серця. Разом вони при районному Будинку культури організували дитячу циркову студію «Дружба».
— За цей період через “Дружбу” пройшло декілька поколінь, — згадує Олена Борисівна. — Перші наші учні — це вже давно дорослі люди, які потім приводили до нас не лише своїх дітей, а й онуків. Завдяки постійним заняттям, тренуванням, виконанню різних вправ, шліфуванню вмінь і навичок циркової майстерності, діти досягали вершин своєї слави, популярності, а головне — ставали здоровішими і витривалішими. Сьогодні — непростий час. Кожен по-своєму сприймає війну: хто тримає себе в руках, а хто знаходиться у постійному страхові, — говорить Олена Борисівна. — Тож у мене виникла думка: а що, як організувати заняття аеробікою? Вона буде доступна різновіковій категорії людей, в тому числі й пенсіонерам. Так вони зможуть долати депресивний стан, відволікатися від думок про війну, буватимуть серед людей і зможуть робити не просто зарядку, а відновлювати втрачені функції свого організму.
Зрозуміло, що процес старіння не зупинити, але сповільнити його можна постаратися. Колись давно аеробіка тільки-но починала розвиватися як вид спорту, була дуже популярною і модною. Сьогодні, перш ніж зібрати людей, я перечитала багато літератури, вивчала досвід інших, як аеробіка може краще оздоровити, переглядала телепередачі. Виявляється, що будь-хто може залишити городи і домашнє господарство й зайнятися цим видом спорту. Я зрозуміла, що щаслива та людина, яка здорова. Та мені й на собі довелося це відчути, коли безкінечні поїздки по лікарнях не давали результату, тоді я вирішила, що сама візьмуся за своє здоров’ям. І взялася. Тепер маю результат, бо почуваюся прекрасно. Сама не вірю собі до цих пір, що таке може бути.
Прийти і подивитися
Значних зусиль, за словами Олени Борисівни, не довелося докладати, щоб зібрати групу. Головне — прийти і подивитися, як має виглядати заняття. Вона говорить, що з власного досвіду знає, що причин не приходити людина знайде чимало, тож одного разу необхідно буде для себе вирішити: відвідувати заняття аеробікою чи ні.
—Займаючись зі своїм цирковим колективом, якось подумала, що сюди, до зали об’єкту дозвілевої роботи, де тренуються діти, можуть приходити й інші.
Усі учасники дуже задоволені і вдячні Олені Борисівні, що вона змогла їх зацікавити, розвіяти нудьгу і буквально витягти їх зі своїх домівок “у люди”.
Сьогодні заняття аеробікою відвідує близько півтора десятка людей. Серед них — молодь, працюючі громадяни й пенсіонери. І всі вони стараються викладатися на всі 100! Серед них є навіть 70-річна жінка, якій усі вправи під силу, й вона навіть сідає на шпагат (!).
“Спробувавши себе перший раз, ми й ойкали, й кректали, долаючи свою незграбність, напружували сковані тіла, а згодом пересилили себе й почуваємося набагато краще. Після занять маємо піднесений настрій і легкість у всьому тілі, — розповідають прихильники аеробіки. — Олена Борисівна старається підібрати вправи, спрямовані на покращення загального стану організму людини, зміцнення хребта, суглобів і серця, бо хоче, щоб земляки (неважливо якого віку і статі) були здорові, а жінки — ще й красиві”.
Ось як саме відгукуються про новий колектив бажаючі оздоровитися.
Тамара Овчаренко:
— У групу занять аеробікою якось під час одного з заходів у територіальному центрі, мене запросила Олена Борисівна. Думаю, піду, подивлюся, як проходять заняття, хто туди ходить. Потім вирішила сама спробувати. І мені сподобалося. Тут і килимків для занять вистачає, треба лише змінне взуття приносити. Спочатку, по правді сказати, було важкувато, а потім звикла, й хочеться знову приходити, після чергових занять почуваюся бадьорою. Олена Борисівна підбирає хорошу музику для супроводу вправ. Заняття проводяться безкоштовно, це теж добре. Я й своїм двом подругам запропонувала прийти, вони вже й погодилися, але потім передумали, кажуть, що будуть почуватися незручно, бо всі вже все вміють, а вони — ні. А я їм говорю, що головне — мати бажання спочатку прийти, а бажання зайнятися своїм здоров’ям уже потім виникне.
Тетяна Рєзнік:
— Про заняття аеробікою почула від знайомих. Разом зі своєю колегою Тамарою Обідець вирішили спробувати. Я, зокрема, багато років страждаю високим тиском, остеохондрозами, тож подумала трішки зайнятися собою. Олена Борисівна пропонує вправи, що допомагають відновити здоров’я. Які виходить зробити, а які ще опановую. Після першого заняття думала, що все болітиме, й зранку не піднімуся, а воно — ні. Все нормально. Жаль, що тільки приходжу не щодня, бо з роботою не виходить.
Вікторія Більська:
— Якось Олена Борисівна запитала в мене, чи не хотіла б я позайматися аеробікою, тож я спробувала. Ходжу тепер щодня з задоволенням. Після хорошої розминки почуваюся дуже добре. Буває, приходжу на заняття з головними болями, а йду звідси “молодухою” (сміється). І настрій хороший на весь день. Олена Борисівна встигає все й горить своєю ідеєю, а сама виглядає стрункою й не на свої роки і радіє, що може щось зробити для своїх земляків. А е вона часто повторює: “З людьми треба займатися, бо вони заслуговують на увагу. Особливо люди старшого віку, пенсіонери. Життя без руху — не життя. Про всілякі болячки слід забувати. Все починається з перемоги над собою!”.
А в кінці занять — обов’язковий своєрідний ритуал: усі разом неодмінно п’ємо чай, ділимося цікавими історіями, пліткуємо і насолоджуємося компанією однодумців у плані бути красивими, а головне — здоровими. Тож приходьте до нас, не пошкодуєте.
Олена Тягленко
