Твердохлібов Олександр Дмитрович (1840-1918рр), український історик, етнограф, літератор. 17 жовтня видатному охтирчанину – ювілей, 185 років із дня народження! «Краєзнавець Олександр Дмитрович Твердохлібов відомий своїми історичними та етнографічними розвідками, статтями, дослідженнями. У них зібрано значний джерельний матеріал з історії Слобідської України, зокрема території Охтирського краю – сучасної Сумщини, а в часи життя дослідника – Харківської губернії. Для науковців і місцевих жителів творча спадщина Олександра Дмитровича є «суперкнигами». Завдяки їм ми сьогодні можемо дізнатися про історію регіону – духовних осередків свого міста чи села, фізико-географічну характеристику, історичні події, культуру та побут краю, кустарні промисли, стан розвитку освіти, архітектурні споруди». ( із наукової роботи «Краєзнавчі, етнографічні та релігієзнавчі праці О.Твердохлібова у контексті вивчення історії Охтирського краю». Роботу виконала Марини Козодав, вихованка гуртка «Історичне краєзнавство» Охтирського міського центру позашкільної освіти – Мала академія наук учнівської молоді, учениці 11 класу Охтирської ЗОШ №11. А ми продовжуємо розповіді про наших достойників.
ПОВЕРТАЄМО СВОЄ «Олександр Твердохлібов народився в Охтирці 17 жовтня 1840 року. Навчався у Харківському університеті на історико-філологічному факультеті. Більшу частину життя присвятив учителюванню в охтирському повітовому училищі та жіночій гімназії. Олександр Дмитрович Твердохлібов був освіченою людиною з різнобічними інтересами, то ж логічно, що саме йому, як відомому діячеві в літературних та наукових колах Харківщини, було доручено обстеження кустарних промислів Охтирського та Богодухівського повітів. При цьому він весь час підтримував контакти із Харківським університетом, був членом Харківського історико-філологічного товариства та його архіваріусом. Разом із Миколою Сумцовим проводив етнографічні експедиції, брав активну участь у роботі комісії по вивченню кустарних промислів.
Олександр Твердохлібов, учитель із провінційного міста зробив великий внесок у дослідження історії й етнографії регіону, залишив нащадкам велику творчу спадщину, архів та бібліотеку, яка знаходилася в його будинку по провулку Юріївський, 3. Спадщина значно постраждала і здебільшого втрачена під час окупації в роки Другої світової війни. У фондах охтирського краєзнавчого музею збереглися рукописи О.Д.Твердохлібова, предмети побуту, особисті речі та зібрані в етнографічних експедиціях самостійно і разом із відомим дослідником М.Сумцовим. В історичному нарисі «Місто Охтирка» Твердохлібов описав усі сторони життя мешканців провінційного слобожанського міста Харківської губернії. Особливістю Охтирки був адміністративний поділ на сотні. Значна кількість краєзнавчих праць присвячена рідному місту, Охтирському повіту, дослідженню православних храмів і монастирів. Важливим напрямком наукових інтересів О.Д.Твердохлібова були історія освіти, етнографічні студії, кустарні промисли і фольклор. Окреме дослідження науковець присвятив Охтирському повітовому училищу. Олександр Дмитрович записав багато пісень, дум сліпців, лірників, бандуристів Охтирського повіту. У 1902 році у Харкові відбувся XII археологічний з’їзд. Твердохлібов був активним учасником етнографічної виставки.
Садівництво – було одним із захоплень Твердохлібова. Він активно впроваджував громадську агрономію, розробляв курс лекцій, забезпечував просвітницьку діяльність, популяризував садівництво. В останні роки свого життя Олександр Дмитрович був активним членом охтирської «Просвіти». Помер О.Твердохлібов 31 серпня 1918 року. Похований на центральній алеї Соборного цвинтаря м.Охтирки». У 2016 році вулицю Крупської було перейменовано на честь історика рідного краю Олександра Твердохлібова. (Цитування Міщенко Л.В. «Олександр Твердохлібов – історик, етнограф, літератор». Сумський історико-архівний журнал № ХХХVII 2021р).
Для нас важливо повертати українських вчених Україні, – говорить Людмила Міщенко, директорка Охтирського краєзнавчого музею. – Коли я бачу у Вікіпедії прізвища наших видатних людей, що вони громадяни росії, це як ножем по серцю. Так було і з ім’ям Олександра Твердохлібова. Його постать малодосліджена. І я продовжую працювати над матеріалами, які збирала роками, пишу наукові статті про нашого видатного земляка як про науковця, бо його етнографічне коло інтересів значно широке. Він був і садоводом, і педагогом і літератором. Особисте життя науковця – теж цікаве. Мені пощастило поспілкуватися із його донькою, Марією Олександрівною, записати її розповіді. Продовжую грандіозну роботу про велику людину. Завжди рада допомогти юним науковцям.
«КОСМОС. ЛЮДИНА. ДУХОВНІСТЬ» «В історичному нарисі «Місто Охтирка» можна знайти і географічну широту розташування міста, фізико-географічну характеристику краю, легенду про походження назви, історію заселення краю. Цікавими є описи фортеці міста, споруд та храмів станом на 1771 рік, забудову міста згідно з планом, перелік озер, які знаходилися в межах міста та поблизу. Автор порівнює стару Охтирку з «сучасною» у 1880-1884 роках. Цікавими для жителів міста та учених є і описи вулиць, площ, описи будинків як заможних громадян так і простого населення. Працями Олександра Дмитровича Твердохлібова широко користувалися та до сих пір користуються науковці, краєзнавці, етнографи. Отже, можно зробити висновок що праці Олександра Дмитровича є досить цінним матеріалом. У них зібрано значний джерельний матеріал з історії Слобідської України, зокрема території Охтирського краю. Для науковців, краєзнавців, етнографів, місцевих жителів творча спадщина Олександра Дмитровича є неоціненною. Але життєвий шлях краєзнавця, етнографа письменника маловивчений. Незважаючи на це, можна стверджувати, що вчитель з невеликого провінційного міста зробив значний внесок у дослідження історії регіону та краєзнавчого руху в Україні, став відомим завдяки своїй творчій спадщині». (Марина Козодав. Наукова робота «Краєзнавчі, етнографічні та релігієзнавчі праці О.Твердохлібова у контексті вивчення історії Охтирського краю» виконана у 2018 році для Всеукраїнського колоквіуму «Космос. Людина. Духовність», який щорічно відбувається у м. Ужгороді. Творча робота Марини Козодав зайняла тоді перше місце у творчому конкурсі. Наукові керівники Марини: Ольга Литовченко (керівник гурткової роботи МАН, Людмила Міщенко, директор Охтирського краєзнавчого музею).
ІСТОРІЯ ВАЖЛИВА
Олександр Твердохлібов залишив великий спадок Охтирському краю і помітний слід в історії, як учитель, просвітянин, краєзнавець. Мої вихованці поглиблено вивчають історію рідного краю, пишуть наукові роботи, які стають відомі широкому загалу. Це дуже важливо для всіх українців і для майбутнього моїх вихованців. Історія і краєзнавство ідуть поруч із любою професією. Не всі мої учні стають істориками. Наприклад, Марина Козодав стала правознавицею, Федір Чернов – архітектором, Аня Череда – мовознавицею, але я впевнена, що знання історії допомагає їм у професійній діяльності. Тож, ми продовжуємо справу Олександра Твердохлібова, вивчаємо та зберігаємо нашу культурну спадщину, – така особиста думка Ольги Литовченко, керівниці гуртка «Історичне краєзнавство». Безсумнівно, історія і краєзнавство – важливі. Це є фундамент нашої ідентичності. Олександр Твердохлібов, «Земляк» – його літературний псевдонім. 185 років із дня народження нашого великого земляка і більш ніж сто років після його смерті. А його життя, творча і краєзнавча спадщина допомагають нам у вивченні своєї історії, традицій, ремесел, своїх пісень, легенд і ще багато чого. Знання своєї історії формує відчуття приналежності до спільної історії, території, культури. А це сприяє об’єднанню нації, що так важливо у час, який живемо. Час боротьби за існування. За пам’ять. Повертаймо своє. Матеріал підготувала Валерія Бакуліна
