“Високих турнірних завдань на першу половину сезону ми не ставимо!”
Про це заявив під час нашої розмови президент ФК «Нафтовик» Олександр Сікун, відповівши й на ряд інших запитань автора цієї публікації. Зокрема, ті, що стосувалися старту у новому футбольному сезоні, комплектування команди та місця роботи футболістів тощо.
- Олександре Михайловичу, серед команд групи Б Аматорського чемпіонату України, які стартували у новому футбольному сезоні, у перших двох турах ми не побачили «Нафтовика». Яка причина?
- Фінансові проблеми. Ми до останнього не сплачували внесок до Асоціації аматорського футболу України за участь у чемпіонаті на відшкодування витрат, що пов’язані з організацією та проведенням змагань. За груповий етап він становить 110 тис. грн. А не сплачували тому, що точно не знали, чи зможемо узагалі взяти участь у чемпіонаті. Тож довелося звертатися до керівництва ААФУ з проханням дати нам відстрочку на два тижні, щоб владнати цю важливу проблему. Тим більше, що з цього приводу була запланована зустріч з керівництвом ПАТ «Укрнафта», з листами до якої звернувся міський голова Павло Кузьменко та футбольний клуб. Тож на «Укрнафту» була остання надія. Дякую Асоціації, що нам пішли назустріч.
Додам, що тих коштів, які нам виділила на 2024 рік міська рада – за це велика вдячність міському голові і депутатському корпусу, у будь-якому разі не вистачало б навіть на першу половину цього чемпіонату, оскільки близько половини з них уже було використано у минулому сезоні. Усі вони проходять через казначейство, і витрачаємо ми їх лише на певні статті витрат.
- Про фінансову підтримку команди з боку міської ради було відомо й раніше, проте, переконаний, що її виявилось замало для повноцінної участі команди в аматорських чемпіонатах України упродовж трьох попередніх сезонів…
- Велику підтримку протягом цього часу надавав народний депутат Микола Задорожній, завдяки якому, власне, й існувала наша команда. Шукали ми допомоги і в місцевих спонсорів…
- Повернімось до початку цього сезону. Як події розвивалися далі?
- Разом із заступником міського голови Олександром Маслом та головою профспілкової організації нафтовиків Ігорем Біленком ми відправились до Києва, де я представив кошторис фінансових витрат нашої команд на участь у І колі чемпіонату. І нам пішли назустріч. Щиро вдячний за це керівництву «Укрнафті» в особі її головного виконавчого директора Сергія Федоровича Корецького.
- До речі, що увійшло до цього кошторису?
- Крім турнірного внеску, це оплата суддівства за домашні матчі, харчування команди у день змагань, оренда готелю під час виїзних матчів, оплата послуг за оренду стадіону (тоді планувалось, що ми гратимемо домашні матчі у Полтаві) тощо. Планували у кошторисі ми й транспортні витрати на перевезення команди, які, на щастя, взяла на себе «Укрнафта».
- Мабуть у такому випадку й статус професіонального клубу і ІІ ліга не «за горами»?
- Ви не перші мене про це запитуєте останнім часом. Приміром, телефонував з цього приводу один із колишніх тренерів «Нафтовика-Укрнафти». Я відповів, що до ІІ ліги ще далеко. Що ж до «Укрнафти», на запитання І.І. Біленка «Чи збережеться ця підтримка надалі» нас запевнили, що вона буде регулярною.
- Наскільки мені зрозуміло із публікації «Укрнафти» в соціальних мережах, для цієї компанії важливо «підняти бойовий дух колективу та показати, що навіть у найскладніші часи важливо зберігати єдність та підтримку», адже багато гравців «Нафтовика» є працівниками Укрнафти, і «їхній успіх на футбольному полі відчутно впливає на настрій та мотивацію у компанії». Що конкретніше ви можете сказати про гравців «Нафтовика»?
- Це справді так. Більшість наших футболістів працюють у нафтогазовидобувній галузі – в Охтирському НГВУ і Качанівському ГПЗ, є в команді і діти працівників НГВУ. Приміром, воротар Валентин Бірюк працює водієм, капітан команди Олександр Лапін і Владислав Сосєдко – помічниками бурильника, Артур Масло, Сергій Кісіль, Олександр Васильєв і Дмитро Черепанський – операторами. Оператором на ГПЗ працює й граючий тренер «Нафтовика» Руслан Табачун. Наймолодшим із них є 21-річний Дмитро Черепанський – він з Охтирки, і є вихованцем нашої ДЮСШ.
- А одним з найстарших – 43-річний воротар Валентин Бірюк. І він, наскільки мені відомо – не місцевий…
- Так, він одружився і живе в Охтирці.
- І усе ж таки: що треба для того, щоб «Нафтовик» грав» у ІІ лізі?
- Статус професіонального клубу передбачає зовсім інший рівень фінансових витрат, серед яких також заробітна плата футболістам, витрати на відрядження тощо. Але, на мою особисту думку, навіть у ІІ лізі мають грати переважно місцеві футболісти, більше того, цілком нормальним є те, що вони працюють на підприємстві, як це є зараз. У такому випадку, можливо б, «Укрнафта» була зацікавлена підтримувати й професіональний клуб. Маю свої напрацювання з цього приводу, де витрати на утримання команди ІІ ліги навіть менші, ніж у багатьох аматорських командах.
- До речі, як зараз виглядає у цьому плані «Нафтовик» на фоні інших аматорських команд?
- Ми – найбідніша команда серед учасників чемпіонату України. Мало хто вірить, що у нас більшість гравців місцеві «роботяги».
- То не через фінансові проблеми «Нафтовик» не грає цього року у чемпіонаті і кубкові області?
- Дійсно, це додаткові витрати, які ми не можемо собі дозволити. Між іншим, «Нафтовик» ще має зіграти у фіналі Суперкубку Сумської області – він завоював це право як чемпіон Сумщини минулого року.
- Чи готові допомагати народній команді «Нафтовик» місцеві підприємці, аграрії? Як-то кажуть: «З миру по нитці…»
- Принаймні двоє з них нам уже допомогли. Після того, як ми отримали підтримку з боку «Укрнафти», зустрілись з керівником ПСП «Комишанське» Володимиром Івановичем Зубком і він відгукнувся на наше прохання. Причому, уже вперше він суттєво допомагає нашій команді, тож за це йому величезна подяка від нашого клубу. Зважаючи ж на складний час, який зараз переживає Україна, його підтримка набуває значно більшої ваги. Побільше б таких людей, які розуміють ціну спорту, розуміють те, що значно важче буде піднімати його з руїн тоді, коли поховаємо остаточно. Бо знайдуться інші – нагальніші проблеми.
Щиро дякуємо ми й керівнику ТОВ «Охтирський м’ясопродукт», що знаходиться у Малій Павлівці, Олександру Вікторовичу Капуснику, який теж долучився до допомоги «Нафтовику». Також не можу не подякувати й давньому другові, величезному ентузіасту спорту з Комишів (таких, мабуть, більше ніде немає!) Миколі Касьяну.
- Відомо, що «Нафтовик» недостатньо укомплектований гравцями на першу половину чемпіонату. Це, власне, видно із заявки команди, у якій усього 16 чи 17 гравців.
- Ситуація справді дуже складна: заявку зі складом гравців ми подали в останні дні, а дозаявляти гравців зараз не можна. До того ж, нещодавно покинув команду Артем Шаповаленко, який повернувся до рідного Чорноморська. У декого з хлопців зараз травми, є молодь, яку треба обіграти. Тож може виникнути така ситуація, що хоч самому на поле виходь… Щодо підсилення, воно буде, але у міжсезоння.
- Порівнюючи заявку команди зі складом гравців, які у «Нафтовику» виходили на поле весною, не дорахувався відразу одинадцятьох футболістів. Зокрема, немає Шварца, Кузнецова, Покосенка, Хомича, Гайвана, Мартиненка, Бабиніна, Якименка та інших? У чому причина?
- Причини різні, проте головна з них – невизначеність, чи гратиме команда у чемпіонаті. Ще після завершення минулого сезону ми не стали нікого з гравців тримати, розповівши про складну ситуацію. Хоча, були й інші випадки, як з відомим футболістом Вадимом Шавріном, який повернувся до «Нафтовика» з «Вікторії» після закінчення сезону. Він чекав до останнього, але коли виникла загроза залишитися без клубу, відгукнувся на запрошення хмельницького «Поділля», яке виступає у І лізі.
- Тим не менш, команда поповнилася новими гравцями. Скажіть кілька слів про Неліна. Борсукова, Галету, Юрченка. Звідки вони?
- Андрій Нелін прийшов до нас з «Вікторії», в якій виступав минулого сезону, точніше – з глухівського «Велетня», де мав грати після того, як покинув «Вікторію», Дмитро Борсуков – з Харкова, свого ж часу він грав у Глухові, Артем Галета, який нещодавно переніс операцію, – із Сум. Що стосується 18-річного воротаря Назара Юрченка, він родом із Сум, проте ще у серпні виступав у складі клубу Прем’єр-ліги «Інгульця» у чемпіонаті України серед гравців віком до 19 років. Він тренується з сумською «Вікторією» і грає за нашу команду. Скажу відверто: якщо він захоче піти в іншу команду, щоб грати на вищому рівні, ми його утримувати не будемо. Хай іде, і грає…
Додам таке: до нас футболісти з радістю їдуть грати, але ми, на жаль, не можемо забезпечити їх фінансово, як це можуть дозволити інші команди.
- Скажіть кілька слів про Назаренка, який епізодично з’являвся на полі у минулому сезоні? Звідки він?
- Олег з Охтирки, він є вихованцем охтирського футболу.
- Ви згадували переважно про місцевих футболістів. Але ж є, мабуть, у команді й ті, хто постійно не мешкає в Охтирці?
- Так, двоє гравців приїздять на матчів з Сум, по одному – з Харкова і Опішні.
- Ви згадували, що планували домашні матчі проводити у Полтаві?
- Цього сезону у Полтаві грає багато футбольних команд і для усіх не вистачає полів. Тож довелося шукати інший варіант і знайшли його у селищі Нові Санжари Полтавської області. Прийняли нас там просто чудово, за що ми вдячні як керівництву громади, так і місцевого футбольного клубу Стандарт». Приведу такий приклад: селищний голова Геннадій Супрун навіть організаційні питання з Полтавською федерацією футболу допоміг вирішити. І вболівальники місцеві нас добре підтримували під час гри…
- І, нарешті, останнє питання: «Які турнірні завдання Ви ставите перед командою цього сезону?».
- Високих турнірних завдань на першу половину сезону ми не ставимо. Адже підготувалися до чемпіонату слабо, оскільки до останнього не знали, чи будемо грати. До того ж, як я уже згадував, команда недостатньо укомплектована гравцями. Тому у нас немає можливості проводити по 4-5 замін у кожному матчі, як це роблять інші команди. А які завдання ставитимемо на весняну частину чемпіонату – говорити зарано.
- Дякую, Олександре Михайловичу за цікаву і змістовну розмову. Успіхів і перемог «Нафтовику» під мирним українським небом!
Записав
Борис ЧИКАЛО
