Село Комиші знову стало центром інтелектуальних баталій. Шаховий клуб «Дебют» гостинно зустрів ветеранів-шахістів, які вкотре довели, що любов до цієї гри не має вікових обмежень. Турнір був особливим — його присвятили Дню пам’яті загиблих у війні з росією. Перед початком змагань учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих земляків, згадавши кожного поіменно.
Шахи як гімнастика для розуму та душі.
У нелегкі часи шахісти-пенсіонери тримаються разом, допомагаючи один одного. Їхня спільна ініціатива та невичерпна енергія свідчать, що шахи — це справді великий спорт, який має майбутнє. Учасники турніру — це люди з великим життєвим досвідом, наймолодшому з яких 63, а найстаршому — 87 років.
Змагання зібрали цього разу 11 учасників. Серед них були представники Охтирського району: Василь Шевченко, Микола Храпач, Володимир Голка, Віктор Юськов, Микола Касьян і Михайло Павловський, а також гості з Зінькова Сергій Кашкалда, Микола Хвалько, Володимир Галич, Григорій Свириденко і харків’янин Валерій В’язов.
Після запеклих ігор у фінал вийшли два майстри спорту з шахів — Володимир Галич та Валерій В’язов. Перемогу здобув Володимир Галич, якому і вручили кубок, придбаний за кошти самих учасників.
Більше, ніж просто гра
Шахісти знають, що кожна партія — це інтелектуальний поєдинок, а не ворожнеча. Це чудова гімнастика для розуму, яка тренує пам’ять, логіку і стратегічне мислення — навички, що є надзвичайно корисними в будь-якому віці.
Однак ці зустрічі — це не лише про гру. Це про спілкування, про дружнє коло, де можна поділитися не лише шаховими стратегіями, але й життєвим досвідом, порадами щодо садівництва чи городництва. Василь Шевченко, наприклад, привіз власноруч вирощені гігантські помідори, Віктор Юськов — великий сортовий часник, а Валерій В’язов пригостив усіх виноградом. Вони ділилися не лише продукцією саду-городу, а й досвідом їх вирощування. Це справді «одна сім’я», як кажуть самі гравці, — девіз, який підкреслює ідею, що шахи об’єднують людей по всьому світу.
Ну, і як же ж без польової каші?! Ось і цього разу, вже традиційно, після гри, всі учасники за гостинним столом смакували цією стравою, з любов’ю приготовленою дружиною одного з гравців, керівника шахового клубу «Дебют» с.Комиші Миколи Касьяна – Ольгою Степанівною.
Щойно закінчується одна зустріч, як учасники вже домовляються про наступну. Адже це чудова нагода не лише відволіктися від буденних проблем, а й насолодитися товариством, обговорити останні новини, життя на пенсії та просто відчути радість спілкування. Іноді вони влаштовують змагання з настільного тенісу, грають у дартс, шашки чи карти, додаючи різноманітності до своїх зустрічей.
Ці люди доводять, що навіть у найскладніші часи можна знаходити радість, натхнення та підтримку в улюбленій справі та дружньому колі.
Олена ТЯГЛЕНКО
