Вони виїхали з-під обстрілів, залишили домівки, сцену, звичний ритм життя. Але не залишили головного — пісні. Артисти з Великописарівської громади, навіть після евакуації із зони активних бойових дій, продовжують виступати, підтримувати земляків і представляти свій край на мистецьких подіях.
Народні аматорські вокальні колективи «Зорецвіт» та «Вільняночка» — серед тих, хто тримає культурний фронт. Вони не просто збереглися як колективи — вони звучать ще сильніше.
Нещодавно ці два гурти здобули найвищі нагороди на міжнародному багатожанровому дистанційному фестивалі-конкурсі мистецтв «Наша ненька Україна», що проходив у межах проєкту «Королівський Тріумф». Обидва колективи стали лауреатами І премії.
«Зорецвіт» (керівник — Тетяна Гонтаренко, концертмейстер — Валерій Невеселий) і «Вільняночка» (керівник — Тамара Новгородцева, акомпаніатор — Леонід Ільїн), які працюють при Комунальному закладі «Центр культурних послуг “Великописарівський будинок культури”» Великописарівської селищної ради, виступали у номінації «Вокальний жанр. Народна пісня».
Їхні виступи — це не просто вокал. Це пам’ять про дім, про вулиці, які зараз часто стоять пусткою. Це про людей, які роз’їхалися, але залишаються громадою. Через пісню вони збирають докупи те, що розкидала війна.
Формат фестивалю — дистанційний. Але це не зменшує ваги перемоги. Навпаки — дає можливість артистам із прифронтових територій бути почутими далеко за межами своєї громади. І бути впізнаваними.
Після евакуації колективи не зникли з культурного життя. Вони виступають на різних мистецьких заходах, беруть участь у фестивалях, підтримують земляків там, де ті зараз живуть. Бо пісня — це теж спосіб триматися.
У їхніх голосах — не лише мелодія. Там — впертість жити далі. І віра, що колись ці виступи знову звучатимуть на своїй сцені — вдома.
Читайте також
