Коли поїдеш навпростець
З Охтирки пісками важкими
Через Гусинку в Тростянець,
То вбачиш бір.
Проміж старими
Людьми ніхто тепер тобі
Того не може доказати,
З якої й найближно доби
Лічить годи йому почати…
Яків Щоголів.
«Климентові млини».
Присвята М.Ф. Сумцову.
Іменинник квітня Микола Федорович Сумцов, (1854–1922рр) — видатний український фольклорист, етнограф, літературознавець та музеєзнавець, академік ВУАН (1919р). Професор Харківського університету, який перший почав читати лекції українською мовою (з 1906 р.). Досліджував Слобожанщину, зокрема, культуру та звичаї Охтирщини. У 1901 році провів етнографічну експедицію Охтирським повітом Харківської губернії.
Ми продовжуємо знайомити вас із достойниками нашого краю, людьми, які досліджували та зберігали історію Охтирщини. Микола Сумцов – один із них. Він зробив вагомий внесок у класичну українську етнографію. Його іменем названі вулиці у Харкові, Сумах, Дніпрі, Охтирці, Боромлі… Прийшов час познайомитися ближче.

КОРОТКА БІОГРАФІЯ
Сумцов Микола Федорович народився 6 (18) квітня 1854 року у Санкт Петербурзі. Його батьки – дрібні поміщики, дворяни, мали родовий хутір у Боромлі. Походили від козацько-старшинського роду, який носив географічне прізвище Сумець, бо жили Сумці на Сумщині (територія Охтирського полку). Прадід вченого, побудувавши хату в Боромлі, що на Слобожанщині, залишив на сволоку запис «Семен Сумець 1777р». Родове прізвище Сумець згодом перетворилося на Сумцов. Після смерті батька родина переїхала жити у Харківську губернію, до слободи Боромля Охтирського повіту. Початкову школу закінчив у рідному селі, а середню освіту здобув у 2-й Харківській гімназії, де досконало оволодів французькою та німецькою мовами, українську словесність та мову він вивчав самостійно – читав твори Г. Квітки-Основ’яненка, І.Котляревського та інших, які не входили до навчального курсу гімназії.

У 1875 році закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету; залишений у ньому професорським стипендіатом. 1876 року слухав лекції в Гейдельберзькому університеті (Німеччина). У 1878—1922 роках — викладач Харківського університету, з 1888 року — його професор, з 1889 — секретар, а з 1892 — голова педагогічного відділу, у 1897—1919 роках — голова Харківського історико-філологічного товариства.
Микола Сумцов – перший викладач Харківського університету, який почав виголошувати академічні лекції українською мовою. У 1920 році за ініціативи та під керівництвом Миколи Сумцова у Харкові був створений Музей Слобідської України імені Г. Сковороди (нині Харківський історичний музей ім. М. Сумцова).

МИКОЛА СУМЦОВ І ОХТИРЩИНА
Микола Сумцов відіграв значну роль у становленні інтелігенції Охтирщини, активно співпрацював із місцевими краєзнавцями. Та спочатку ми нагадаємо про взаємини Сумцова і Щоголіва.

«… Така красива і архаїчна була Охтирщина в кінці ХІХ віку. Охтирщина вузенькою, довгою сумкою тягнеться від курщини до Полтавщини, поділяючись вздовж на чотири частини, по головних містах і слободах: на півночі краю Краснопілля, далі на південь Борімля, Охтирка, і, нарешті, на межі з Полтавщиною, величезна слобода Котельва. Усюди багато гарних краєвидів і особливих умов життя – Краснопілля – частина найменш помітна, має гарний чорнозем, хлібородна, Борімля частиною лежить на горбах, поділяючи водозлив Ворскли від водозлива Псла, в значній мірі лісова Охтирка з чудовим краєвидом по красі простягається по Ворсклі з борами, з пісками, високими берегами і Котельва, рівна, місцями піскувата, з просторими лугами і сінокосами. По всій Охтирці розкидані високі могили, майдани, городища, подекуди загадкові вали, місцями тягнуться старі козацькі шляхи, наприклад Ромодану біля Борімлі…». Ну, скажіть, як приємно і корисно читати про давні краєвиди Охтирщини.