Сьогодні, в умовах війни, незважаючи ні на що, медичні працівники продовжують стояти на сторожі здоров’я своїх пацієнтів. Серед них – і лікар хірургічного відділення КНП «Великописарівська лікарня» Володимир Петрович Прокопенко, який одного разу обрав найекстремальнішу у медицині професію хірурга і ось уже більше ніж чверть віку залишається вірним їй, а також своїм пацієнтам.
5 березня Володимир Петрович відзначатиме 50-річний ювілей, тож є особлива нагода сказати більше добрих слів лікарю за повернене здоров’я і життя пацієнтів, а також підтримати його у всіх його стараннях.
«ДЕНЬ ПОЧИНАЄТЬСЯ З «ДОБРОГО РАНКУ!»
«Наш Володимир Петрович – хороший спеціаліст і прекрасна людина, – з повагою про лікаря-хірурга говорять його колеги з хірургічного відділення. – У нас працює дружний і злагоджений колектив медичних працівників. І в цьому заслуга нашого лікаря, який уміє організовувати весь процес. Робочий день Володимира Петровича починається з простих слів-побажань усім нам доброго ранку. Це звучить як заряд бадьорості на цілий день. А потім усе відбувається згідно з розпорядком дня. Спочатку він поцікавиться, як пройшла нічна зміна, хоча його самого протягом ночі могли декілька разів викликати до відділення. Далі перевіряє, чи всі робочі місця готові до роботи, потім вирішує загальні питання, зокрема, по медикаментах, робить обхід хворих, перевіряє перев’язки. Коли є екстрені хворі – оглядає і дає їм раду: хтось поранився через необережність у побуті, а хтось, можливо, отримав поранення через ворожі вибухи, що останнім часом почастішали у нас тут, на прикордонні.
Люди знають, що лікар завжди може надати допомогу безпосередньо у відділенні, тож часто звертаються саме сюди. Привозять, наприклад, хворих із переломами, тож Володимир Петрович надає повноцінну допомогу, попередньо направляючи хворого на рентген, потім, якщо є підтвердження, пацієнта гіпсують. Робочий день нашого лікаря-хірурга проходить по-різному, адже він може працювати весь день та ніч — все залежить від обставин. Результат його праці реально відчутний і всім зрозумілий, — так розповідають про завідувача відділення його колеги».
«ПРАЦЮВАТИ З ЛІКАРЕМ КОМФОРТНО»
Про лікаря-хірурга добре відгукується і керівництво лікарні.
– Із Володимиром Петровичем я працюю не так давно, лише третій рік, але скажу, що мені з ним спілкуватися по роботі завжди комфортно, – розповідає про колегу директор КНП «Великописарівська лікарня» Сергій Драгун. – Це та людина, яка не завдає організації якихось додаткових проблем, а навпаки, намагається допомагати їх вирішувати.
Для Володимира Петровича немає ніякого проблемного питання. Із початку повномасштабного вторгнення ворога, лікар-хірург свій пост не залишав жодного разу. Це людина, на яку за будь-яких обставин можна покластися, за будь-яким викликом він завжди приїде і вночі, і під ранок, у вихідні чи святкові дні. Якщо ж лікар планує від’їхати на деякий час, то обов’язково попередить і максимально зробить так, щоб іншим не доставляти клопіт. Сьогодні, коли медичний заклад працює практично цілодобово сім днів на тиждень, і коли ситуації бувають різні, Володимир Петрович ніколи не нарікає на те, що інколи доводиться виконувати не лише свої функції, а ще якісь додаткові, тобто, ніколи не відмовляється виконувати не свою роботу. І при цьому не виказує, що роботи більше, а зарплатню отримує меншу, ніж, наприклад, колеги з сусіднього району.
ТРИМАЄ МЕДИЧНИЙ ФРОНТ
Із початку повномасштабного вторгнення ворога, лікар-хірург тримає медичний фронт, весь час допомагаючи хворим і показуючи іншим приклад професіоналізму, витримки, самовідданості.
Вірним та надійним помічником Володимира Петровича є його операційна медична сестра Любов Гордієнко. За два десятки років роботи разом Любов Миколаївна, як ніхто інший, добре знає лікаря-хірурга, зокрема, його професійність, відповідальність.
«У хірургічне відділення я прийшла в 2004 році, то Володимир Петрович уже працював. Спочатку був звичайним хірургом, а потім став завідувачем відділення, – розповідає про лікаря його перша помічниця. – Ми вже добре спрацювалися з Володимиром Петровичем, адже разом буваємо під час операції, тож досить добре знаємо й розуміємо одне одного. У таких випадках наші дії завжди чіткі і злагоджені. Я готую операційну перед операцією, перевіряю, чи все на місці, приношу весь необхідний інструмент і надаю допомогу лікарю під час проведення хірургічних операцій. Робота з хворими дуже відповідальна, бо в наших руках — їхнє здоров’я, а то й життя. За роки нашої з Володимиром Петровичем роботи ми не те що з напів слова, а навіть із напів погляду розуміємо одне одного. Мені легко працювати з таким хірургом. Головне — він завжди спокійний і урівноважений і, звичайно, впевнений у своїх діях. А це дуже важливо для лікаря, – зазначила операційна медсестра Любов Миколаївна. – Сьогодні, коли наше прикордоння все більше обстрілюється ворогом, у Володимира Петровича роботи вистачає. Як у перші дні повномасштабного вторгнення, так і наразі розслаблятися не можна. Бували всякі випадки, наприклад, доводилося надавати медичну допомогу землякам після вогнепального поранення, діставати з тіл осколки не лише нашим цивільним і військовим, а й ворожим солдатам – так вимагає від лікарів їхня благородна професія. Таким є і наш лікар-хірург».
СУПУТНИЦЯ ЖИТТЯ — ЗАВЖДИ ПОРУЧ
Багато хто з земляків дивується, звідки Володимир Петрович бере сили і натхнення гідно триматися у цей непростий час і постійно залишатися вірним своїм пацієнтам? Мабуть, ним керує, перш за все, почуття відповідальності не лише за хворих, а й за свою країну, адже здорова нація — сильна і переможна Україна. Звичайно, працювати легше, коли поруч є міцна команда однодумців, що дійсно роками гартувалася і вилилася в одне ціле. І серед них — натхненниця у всіх справах — його дружина і колега Ірина Павлівна, яка завжди поруч, бо працює старшою сестрою медичною хірургічного відділення. Вона — його порадниця і людина, яка вислухає, підтримає в потрібну хвилину.
Разом подружжя сповна живе своєю професією, а вирішення робочих моментів не закінчується ні під час виконання домашніх справ, ні за сніданком чи вечерею. Але це не означає, що серед стислого графіку роботи Володимир Петрович не знаходить час для своїх рідних.
Як добре, коли тебе вдома поважають і розуміють, коли в родині є спільні інтереси, захоплення, час, щоб сказати, як вони люблять і шанують одне одного. І це важливо для кожного, бо дружна родина – то велика сила, що будь-кого напоїть енергією для всіляких добрих справ!
ЛІКАР ЗАВЖДИ НА ПОЗИТИВІ
Чимало років пропрацювала з хірургом Володимиром Прокопенком медична сестра хірургічного кабінету поліклінічного відділення, де він проводить прийом пацієнтів, – Наталія Охмат. Пані Наталія говорить, що працювати з таким лікарем — це одне задоволення. Завжди уважний і ввічливий, усіх вислухає і надасть консультації чи порадить, а за потреби, направить хворого на лікування до хірургічного відділення: «Володимир Петрович – досвідчений лікар, завжди пунктуальний, ніколи не заставить пацієнтів чекати під дверима кабінету, бо розуміє, що кожен дорожить особистим часом», – говорить Наталія Охмат. – Він завжди на позитиві, чого сьогодні особливо не вистачає кожному з нас. Щоб працювати в умовах війни тут, на прикордонні, звичайно, слід бути мужнім і мати психологічну витримку, почуття високої відповідальності за своїх пацієнтів, за своїх земляків. Усі ці якості притаманні нашому Володимиру Петровичу, і він заслуговує на щиру подяку за працю».
Ось так своєю професійністю і порядністю лікар-хірург Володимир Прокопенко зумів заробити авторитет і повагу серед колег, серед своїх пацієнтів.
Тож бажаємо і ми Володимиру Петровичу міцного здоров’я, родинного затишку, в роботі оперувати лише своїми благородними прагненнями і ще довгі роки стояти на варті здоров’я і життя людей. Хай радіють і серце, і душа, а головне – миру і спокою!
Олена ТЯГЛЕНКО
