Так кажуть земляки про кондитерські вироби Ольги Гордієнко з Великої Писарівки.
Згущене молоко, капуста, печінка, мак, картопля — домашня випічка з такою начинкою смакує усім: і членам родини пані Ольги, і сусідам, і знайомим, яких вона завжди пригощає власними кулінарними виробами.
Пиріжкова династія
Героїні нашого матеріалу – 49 років, за спеціальністю – швачка, але працювала в «Добробуті» різноробочою. А три роки тому пішла з роботи та зайнялася домашнім господарством. Єдина донечка Аня виросла та «вилетіла» з батьківського гніздечка до Харкова. Мама з татом пишаються самостійністю своєї 22-річної дитини: дівчина й собі ладу дає, й батьків до себе кличе. Та ті не їдуть: живуть за принципом «Де народився, там і згодився».
— А взагалі-то, ми й не проти, та де ж тих грошей взяти на міське життя? Не потягнемо ми місто, бо там все купувати потрібно. Суп зварити — йди до магазину за кожною картоплиною-цибулиною. Будемо вже тут якось потихеньку, — зізнається пані Ольга.
Чим розраджується домогосподарка та як урізноманітнює нескінченну буденність, адже Велика Писарівка постійно обстрілюється і прогулюватись та милуватись краєвидами тут немає можливості? Кухнею! Це справжня жіноча царина, де наша героїня відпочиває душею! Випікати пиріжки вона навчилася ще в далекому дитинстві. Скільки себе пам’ятає — завжди пекла! Мабуть, це їй передалося з молоком матері, адже в родині всі все пекли!
І своїм, і чужим!
До того ж, як зазначає співрозмовниця, страви з борошна завжди найдоступніші, бо найбюджетніші: начинка росте в саду та на городі, варіантів пиріжків – купа. Бери та й роби!
— Сиджу вдома та й печу, — ділиться своїм життям-буттям пані Ольга. — Самі ми з чоловіком стільки не з’їмо, тому пригощаю сусідів. Біля нас мешкають двоє пенсіонерів 80 та 83 років, от їм і ношу. Хвалять, кажуть, що смачні! Ще й примовляють: мовляв, ну як ти їх виробляєш? Їх же і їсти жалко — такі красиві!
Бізнесвумен? А чому б і ні?
Нещодавно в Ольги Гордієнко промайнула думка: а чи не почати заробляти на своїх виробах? Виклала фотографію пиріжків у соцмережі та запропонувала людям купити їх. Зовсім недорого.
Ми поцікавилися у жінки, чи розраховує вона на успіх свого оригінального бізнесу на не оригінальній ниві, адже в Великій Писарівці пиріжки печуть, за рідким виключенням, в кожній хаті — від школярок до поважних пенсіонерок! Домашньою випічкою зараз взагалі нікого не здивуєш, адже завдяки інтернету з його покроковими інструкціями кожна людина, в якої є руки, здатна виготовити борошняний шедевр!
Ольга згодна з нами на всі сто відсотків, тому й амбітних планів стосовно пиріжків не будує: так, просто вирішила спробувати, не очікуючи ніякого результату, і все. Але, якщо справа все ж таки піде, то можна подумати й про відкриття ФОПу. Чом би й ні? Самозайнятість та сплата податків у місцевий бюджет — це ж чудово! Все ж таки, в Великій Писарівці працюють люди, які зранку приїздять на роботу, навіть не поснідавши! І тут їм на допомогу прийде наша героїня зі своїми рятівними пиріжками! Господиня каже, що згодна виготовляти випічку за попереднім замовленням, щоб зустрічати людей з гаряченькими свіженькими смаколиками: «такими красивими, що аж їсти жалко!».
Що ж, побажаємо нашій героїні успіху в її починаннях! Навіть якщо Ольга Гордієнко і не стане пиріжковою магнаткою, але вона власним прикладом доведе собі й іншим, що якщо людина хоче жити в рідній громаді, то вона знайде спосіб, куди задіяти власні здібності, залишившись вдома!
Оксана Ковальова
