19 серпня у Малій Павлівці було не лише солодко від меду. Тут звучали українські пісні, танцювали гості з Полтавщини, зустрічалися земляки з Великописарівщини, а громади довели: навіть у непрості часи культура вміє збирати людей разом.
Свято, присвячене Дню пасічника, стало спільною подією для представників кількох громад Сумщини та Полтавщини. І хоча головними героями дня були бджолярі та їхня праця, концертна програма швидко перетворила захід на велику зустріч друзів і земляків.
На запрошення Малопавлівського сільського будинку культури до свята долучився народний аматорський вокальний ансамбль «Зорецвіт» Великописарівського будинку культури.
Разом із ним виступав вокальний колектив «Сусідка» Малопавлівського сільського будинку культури під керівництвом Тетяни Коряк. Із Полтавщини приїхав танцювальний колектив «Адреналін» Зіньківського будинку культури.
Особливо тепло глядачі зустріли спільний виступ «Сусідки» та «Зорецвіту». Українська пісня у виконанні артистів із різних громад стала чи не найкращим доказом того, що для культури адміністративні межі значать небагато.
Свої музичні дарунки присутнім подарували солістки Великописарівського будинку культури Тетяна Гонтаренко, Наталія Майборода, Яна Ахтирченко та Олена Лазарашвілі.
А танцювальний колектив «Адреналін» додав святу руху й енергії яскравими хореографічними номерами.
Який же День пасічника без меду?
Окремою частиною заходу стала презентація продукції бджолярів і пасічників Комишанської та Грунської громад. Тож гості могли не лише слухати пісні, а й побачити, чим цього року можуть похвалитися місцеві пасіки.
Не забули й про традиційну українську гостинність.
Представникам Великописарівщини, Зіньківщини та Малої Павлівки вручили калач, коровай і мед — як символи добросусідства, щирості та єдності.
А глядачів частували варениками.
Та для багатьох великописарівців цей день мав ще один, особливий зміст.
Серед глядачів були жителі Великописарівщини, які нині мешкають у Груні. Для людей, котрих війна змусила залишити свої домівки, зустріч із артистами рідної громади стала не просто концертом.
Це була нагода побачити земляків, почути знайомі голоси й хоча б на кілька годин відчути поруч свою Велику Писарівку.
Сільський голова Грунської громади подбав про транспорт, аби земляки змогли приїхати до Малої Павлівки та підтримати артистів Великописарівщини.
І, мабуть, саме такі зустрічі сьогодні важать значно більше, ніж здається. Бо громада — це не лише територія на карті. Передусім це люди, які впізнають одне одного, пам’ятають спільні пісні, традиції та все одно тягнуться один до одного, хоч би де тепер жили.
Концертна програма тривала понад дві години. Пісні змінювалися танцями, виступи — оплесками, а святкова атмосфера ставала дедалі теплішою.
День пасічника у Малій Павлівці зрештою виявився значно ширшим за звичайне професійне свято.
Це була зустріч громад Сумщини й Полтавщини, артистів і пасічників, старих знайомих і земляків, яких війна розселила по різних населених пунктах.
Бджоли збирають нектар із різних квітів, щоб потім з’явився мед. Так само й такі зустрічі складаються з пісень, добрих слів, рукостискань, спогадів і простого людського бажання бути разом.
І цього дня у Малій Павлівці того доброго «меду єдності» вистачило на всіх.
Наталія Журавель
Ситайте також
