Він мав ширяти над лісами й водоймами, але, ймовірно, кілька тижнів був змушений ходити землею. Виснаженого чорного шуліку із забрудненим пір’ям навесні знайшли українські військові на Сумському напрямку. Тепер з’явилося продовження історії рідкісного птаха.
Шуліка досі перебуває у Центрі порятунку та реабілітації диких тварин. Як повідомили в UAnimals, на волю його випустять лише після того, як пошкоджене пір’я повністю оновиться.
Про порятунок чорного шуліки стало відомо у травні 2026 року. Птаха знайшли українські військовослужбовці на Сумському напрямку. Точне місце не називали з міркувань безпеки.
Усе його пір’я було вкрите невідомою липкою речовиною, схожою на смолу, оліфу, нафтопродукти або лакофарбові матеріали. Через це пір’їни злиплися, а шуліка втратив здатність літати.
Без польоту хижий птах не міг нормально шукати їжу. До фахівців він потрапив украй виснаженим і майже без м’язів.
За припущенням працівників Центру, шуліка міг кілька тижнів або навіть довше пересуватися лісом пішки.
Військові не залишили його напризволяще й передали людям, які займаються порятунком та реабілітацією диких тварин.
Відновлення птаха виявилося непростим.
Шуліку мили спеціальними засобами, висушували, а потім повторювали процедуру. Фактично кожну пір’їну доводилося очищати окремо.
Тяжких травм чи переломів у птаха не виявили. Тому фахівці від початку сподівалися, що після реабілітації він зможе повернутися у природу.
Однак навіть очищене пір’я не завжди відновлює свою міцність і здатність утримувати птаха в повітрі. Тож тепер необхідно дочекатися його природної заміни.
Лише після цього реабілітологи перевірять, чи може шуліка впевнено літати, знаходити їжу та самостійно виживати.
Чорний шуліка — хижий птах родини яструбових, занесений до Червоної книги України. Попри назву, його оперення не зовсім чорне, а переважно темно-буре, іноді з рудуватим відтінком.
Розмах крил дорослого птаха може сягати близько півтора метра. У польоті його можна впізнати за довгими крилами та злегка вирізаним хвостом.
Чорний шуліка трапляється і на Сумщині. Він обирає старі ліси поблизу річок, озер, ставків і заплав, а їжу часто шукає над відкритими полями та водоймами.
Долини Ворскли, Псла, Сейму та інших річок області загалом підходять для життя цього виду. Однак зустрічається чорний шуліка нечасто.
Ці птахи живляться дрібними гризунами, жабами, комахами, рибою та загиблими тваринами. Тож вони не лише полюють, а й виконують роль природних санітарів.
Походження речовини, яка вкрила пір’я врятованого шуліки, достеменно не встановили. Тому не можна стверджувати, що забруднення безпосередньо пов’язане з бойовими діями.
Проте зрозуміло одне: без допомоги військових цей птах навряд чи вижив би.
Його історія ще не завершена. Попереду — оновлення оперення, відновлення м’язів і перевірка польоту.
Залишається чекати дня, коли чорний шуліка знову розправить крила — уже не в реабілітаційному центрі, а над вільною українською землею.
Читайте також
