2 жовтня виповнюється 119 років від дня народження Івана Багряного – одного з найвідоміших українських письменників ХХ століття та нашого земляка
Його твори радянська влада одразу забороняла. У 1932 році письменника заарештували й заслали на Далекий Схід, а 1938-го знову заарештували. Попри тортури, він не підписав жодних зізнань і згодом був звільнений. Досвід заслання й тюрем Багряний описав у романах “Сад Гетсиманський” та “Тигролови”.
Під час Другої світової війни Іван Павлович жив в Охтирці, працював у театрі художником-сценографом, згодом долучився до українського підпілля. У 1945 році емігрував на Захід, де створив знакові твори, серед яких памфлет “Чому я не хочу вертатись до СРСР?”, де викрив тоталітарний режим як державу без прав людини, що здійснює геноцид проти власного народу.
У день народження письменника в КЗ “ЦКіД” Чернеччинської сільської ради, де свого часу працював Багряний, відбувся літературний захід “Жить! Відплатить!!…Або вмерти” та покладання квітів до його барельєфу.
В Охтирці, у його рідному місті йшла вистава “Маруся Богуславка “.за мотивами його роману. Письменник був з нами… Наче спостерігав за дійством. За нами. За містом Нашим.
Думаю він задоволений подарунком.
Пам’ятаємо і пишаємося творчим та духовним спадком Івана Багряного.
