Однією з громад, що першою прийняла біженців з Великописарівської селищної ради, або як офіційно, внутрішньо переміщенирх осіб, стала Грунська. Наскільки складно було організувати прийом людей, які приїхали з-під обстрілів практично з однією торбою в руках, ми запитали голову Грунської сільської ради Василя Зосимова.
Василь Петрович відповів, що, на жаль, війна в Україні триває вже більше 10 років. Тому досвід поселення біженців і в закладах сільської ради, і в порожніх будинках, і в оселяг грунян є вже достатньо великий. В основному ВПО залишали по собі добре враження. Дехто обробляв городи, щоб не залежати лише від допомоги влади та чуйних жителів села.
Василь Зосимов повідомив, що і зараз усім бажаючиим можна підшукати ділянку для городини.
Під час відвідування земляків головою Великописарівської громади Людмилою Бірюковою, до неї були питання стосовно подальшої долі рідного краю, побутових проблем, перспектив працевлаштування.
Людмила Олександрівна пообіцяла й надалі відвідувати земляків та цікавитися їхніми умовами проживання. Людмила Бірюкова подякувала Василю Зосимову та всім причетним за увагу до земляків та залишила гуманітарну допомогу у вигляді побутової хімії. Також землякам вона вчергове повідомила свій номер телефону, щоб у разі потреби вони могли звертатися безпосередньо до неї.
Олексій ПАСЮГА
