Доставили чергову партію сіток нашим захисникам. Працюємо, не зупиняємося! Не так давно розпочали самостійно плести сітки і результат вражає. За два місяці роботи мої Бджілоньки уже сплели 100 сіток! Ціную і пишаюся вами. Подяка всім, хто долучився до збору на матеріал для маскувальних сіток, хто його ріже на стрічки, хто плете. Слава Україні! І всім її героям Слава!!!», – написала на своїй сторінці ФБ Мирослава Лисенко.
До її допису потрібно додати подяку тим, хто доставляє маскувальні сітки і термінові замовлення наших захисників на передову. Ми, у свою чергу, дякуємо відчайдушній Мирославі Лисенко за організацію волонтерського процесу плетіння маскувальних сіток та доставці їх нашим захисникам.
ПЕРША СОТНЯ Є!
Всеукраїнський рух із виготовлення маскувальних сіток для українських військових триває із початку російсько-української війни. Після повномасштабного вторгнення українці ще з більшим завзяттям включилися у спільну справу боротьби за волю, за нашу Перемогу. Охтирка – не виключення. З перших місяців 2022 року небайдужі охтирчани плетуть маскувальні сітки на різних локаціях. Наша розповідь про одну із таких.
Нещодавно, Мирослава Лисенко, лідерка волонтерського руху нашого міста, запропонувала членам «Українського клубу Охтирки» плести сітки самостійно: «Місце і станки вже облаштовані, потрібні люди». 1 квітня ми почали плести першу сітку на одному станку. Поступово інформація поширювалася і до нас приєднувалися наші родичі, друзі, знайомі і знайомі знайомих. Тож, збільшувався простір для роботи і майстри Іван Головань та Олег Литовченко виготовили ще два станки. І маємо результат на 31 травня – перша сотня маскувальних сіток є!
100
За цією цифрою – робота багатьох людей не тільки в Україні, а й тих, що за кордоном. В процес збору коштів включилися навіть діти, створюючи свої блок пости. Молодь задає тон. На придбання спанбону, (матеріал для сіток)охтирський -бандурист Андрій Міцай, артист Національної заслуженої капели бандуристів України, зібрав кошти від благодійних концертів ; Оля Кужель у Німеччині проводила аукціони у «Літературному клубі»; інтеграційний центр «Мальва» із Литви долучилися до збору коштів; Ніка Андросова оголосила збір коштів у соцмережах, і за декілька днів «на банку» надійшла чималенька сума. Про все звітували, матеріал доставили. І «вільні руки» включилися до роботи: нарізали й плели. А Мирослава Лисенко разом із Любою Сергієнко та Нікою Андросовою доставляли сітки до замовників, до наших захисників, на Донецький, Харківський та Сумський напрямки. Поруч із Мирославою Василівною її надійні помічниці – доньки Аня та Інна, які задіяні у всіх волонтерських процесах від збору коштів, ремонту техніки та щоразу смачної випічки від пекарні «Левада».
Потреба в сітках не зменшується, а навпаки збільшується. Як було зазначено вище, сітки плетуть на різних локаціях, та не всі можуть їх доставити до місця призначення самостійно. Працівники дитсадочка «Ластівка» і волонтери із с. Сонячне передають свої маскувальні сітки до нашої локації. Разом із сітками волонтери передають потреби для парамедиків, автівки, запчастини, інструменти. І в цьому процесі – охтирські нафтовики, медики, художники, молодь, пенсіонери,залізничники, родини загиблих героїв, і всі добрі люди, небайдужі охтирчани. Всі працюємо на Перемогу.
«УКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ ОХТИРКИ»
А ми що, не українці? – телефонує зранку 16 травня Ольга Косарєва. – День вишиванки сьогодні.
Зрозуміло, – відповідаю.
Наша локація уже у відповідних кольорах України: жовто-блакитний та червоно -чорний, поряд зелень маскувальних сіток і полотнище родинного дерева, і ми у вишиванках. Аякже, ми українці! Так, поєднуємо приємне з корисним. Історично- патріотичний напрямок – це складова діяльності нашого «Українського клубу Охтирки». Так, наше засідання стало довготривалим, до Перемоги.
Друга подія, яку ми не могли не відзначити, вихід у світ чергового літературно-мистецького альманаху «Української хвилі». 12-й номер випуску «Сумщина у полум’ї» присвячений воїнам, захисникам і захисницям України. Ваша кореспондентка стала співавторкою альманаху і вирішила присвятити книгу нашому Герою, прапороносцю «УКО», Володимиру Лисенку, який загинув за Охтирку у перший день повномасштабного вторгнення. Тож, провели експрес презентацію альманаху «Українська хвиля» серед сіток, прапорів і під звуки повітряної тривоги.
18 травня -– сумна дата, день депортації кримських татар. І ми підтримали Всеукраїнську акцію пам’яті .У нас із кримськотатарським народом спільна боротьба за волю та незалежність нашої України.
У процесі плетіння сіток згадуємо наші неймовірні мандрівки Слобожанщиною, плануємо майбутні. Про культурну програму теж не забуваємо: обговорюємо прочитані книги, літературно-мистецькі події та різноманітні питання й теми в Україні, за кордоном, у місті Нашому. Ми ж українці!І ми не зупиняємося. Нашим захисникам потрібен захист. Військові захищають нас на всіх рубежах, віддаючи свої життя. А ми можемо рятувати життя наших захисників. Працюємо далі. Долучайтеся.
Слава Україні Героям слава!
Валерія Бакуліна.
