До завершення поштової передплати на «Ворсклу» залишилося вже менше двох тижнів. Саме така передплата дає змогу отримувати газету з перших чисел нового року – без затримок, з першим поштовим розносом.
Можна, звичайно, передплатити газету й пізніше, але січень – це завжди нові історії, нові рубрики, нові люди й надії, бо ж і рік новий.
Ми ще раз викладемо ПДФ-версію газети в нашому телеграм-каналі https://t.me/vorskla1930, щоб кожен зміг переконатися: далеко не все прочитаєш у стрічці соцмереж чи на сайті.
Багато найріднішого – про вулицю, де живеш, про сусідів, знайомих, місцевих героїв, про війну «на відстані простягнутої руки» – живе саме на сторінках друкованої «Ворскли» або в її електронній копії ПДФ.
Газету люблять не лише очима. Її й досі хочеться понюхати – як колись, коли «районка» приходила в кожен дім, а запах друкарської фарби змішувався з ароматом свіжозавареного чаю й домашнього хліба.
Так, папір став іншим, земляки роз’їхалися й розсіялися по світу, але бажання тримати в руках щось рідне нікуди не поділося. Хочеться розгорнути саме свою газету, з рідного краю, а не безлику стрічку новин.
У нас є сайт, телеграм, фейсбук, ютуб… Але важлива річ: усі ці сторінки, відео й пости існують доти, доки живе друкована «Ворскла».
Саме паперова газета фінансово тягне на собі решту: техніку, поїздки на репоортажі та редакційну доставку газети, інтернет, монтаж відео, роботу всієї нашої команди.
Немає передплати – зникає основа, а за нею неминуче тьмяніють і соцмережі, і сайт, і ютуб-канал…
Тож, якщо для вас важливо, щоб «Ворскла» й надалі фіксувала нашу спільну історію і підтримувала вас словом – передплатіть газету зараз, поки ще триває поштовий передплатний період.
Хто встигне – матиме «Ворсклу» вже з початку нового року.
А загалом «Ворсклу» можна передплатити завжди – і в паперовому, і в електронному вигляді.
Передплачуйте, читайте, дізнавайтеся нове. Поки ми разом – наша газета живе.
З повагою — редактор “Ворскли”
Олексій ПАСЮГА.
Фото з архіву “Ворскли”. Цей “хитрий” базар у Великій Писарівці вже давно не працює через обстріли, а історія про нього живе в архіві та на сторінках “Ворскли” в підшивках.
І магазин “Магніт” цілий, не зруйнований на задньому плані видно, і трохи аптеку, якої вже не існує.
