У невеликому селі Яблучне, куди змушені були переїхати переселенці через повномасштабну війну, розгорнулася зворушлива історія маленького Дениска. Одного разу, під час видачі гуманітарної допомоги від Товариства Червоного Хреста, представник організації звернув увагу на сумні очі хлопчика, який терпляче чекав на дорослих. Запитавши, чого йому найбільше хочеться, чоловік почув просту, але глибоко щиру відповідь Дениска Романенка: «Хочу великого ведмедя, щоб можна було в обіймах із ним спати».
Мама Дениска, Інна Романенко, разом із сином, мамою та тіткою, у березні 2024 року були змушені залишити свою рідну прикордонну Велику Писарівку через безперервні обстріли. Вони переїхали до Харкова, взявши з собою лише документи та невелику валізу з найнеобхіднішими речами. У поспіху Інна не встигла взяти жодної улюбленої іграшки сина, про що згодом дуже жалкувала, адже бачила, як Денискові бракувало дитячих речей у нових, небезпечних умовах.
Проживши місяць у Харкові, родичі допомогли сім’ї Романенків знайти тимчасовий прихисток у порожньому будиночку в селі Яблучне на Сумщині. Місце обирали подалі від кордону, але якомога ближче до рідної домівки.
«У нашої тітоньки Ліди ворог добряче розбив будинок, її подвір’ю діставалося не один раз, але вона не зламалася, а більше того – допомагала нашим захисникам, чим могла: готувала їсти, прала, підтримувала добрим материнським словом. І завжди їх називала «синочки», – розповідає пані Інна. – Тітонька з моєю мамою – двійнята. На жаль, смерть єдиного сина вкоротила віку і їй: через декілька днів померла і вона. Ми завжди жили в селі, і без городу себе не уявляємо. У Яблучне ми приїхали також із невеличкими валізами. Добре, що на світі є чуйні люди, тож вони допомогли облаштуватися й забезпечили нас найнеобхіднішим, хоча б на перший час».
Несподівано для Інни Романенко надійшло повідомлення у Viber від представників Товариства Червоного Хреста: «Для Вашого сина з м.Охтирка передадуть маршруткою м’яку іграшку-ведмедя, Ви зможете забрати її?”. Радості Дениска не було меж, коли він, нарешті, обійняв свою мрію!
«Ми навіть уявити не могли, що хтось зверне увагу на бажання мого сина, – ділиться мама Інна. – Імен благодійників не знаємо, а хочеться дуже подякувати, бо безмежно раді за такий подарунок. Ніколи б не повірила, що людська доброта так швидко передається іншим і заряджає позитивом! Ми вдячні всім, хто в цей непростий час вміє подарувати часточку тепла, надії, підтримати і розрадити».
Згодом родина Романенків отримала ще один приємний сюрприз. Староста села Яблучне, Михайло Коваленко, привіз ще одного великого ведмедя і такого ж зайця від жительки села Кириківка, пані Галини, яка побажала залишитися невідомою.
«Звідки ж дізналася жінка, що мій Дениско мріє про таку іграшку?» – дивувалася Інна. Як пояснив Михайло Коваленко, пані Галина побачила в соцмережі відеосюжет про роботу Червоного Хреста, і її розчулив кадр про хлопчика, який мріяв про великого ведмедя. Жінка одразу згадала про іграшки, що є в неї вдома, і не роздумуючи, відвезла їх до Кириківської селищної ради, аби працівники допомогли доправити подарунки до Яблучного. До іграшок пані Галина додала шоколадку, знаючи, як діти люблять солодощі.
Так, завдяки небайдужості добрих людей, дитяча мрія здійснилася. Дениско закінчив другий клас і тепер насолоджується літніми канікулами. Він вже подружився з місцевими дітками, адже у прикордонній Великій Писарівці хлопчик не міг виходити на вулицю через постійні обстріли, та й більшість дітей були вивезені батьками для їхньої безпеки.
Інна Романенко сподівається, що тепер сни її Дениска будуть солодкими, адже в обіймах завжди буде його мрія, що здійснилася завдяки добрим людям. Бажаємо Денискові чудово відпочити влітку, набратися сил, знайти більше нових друзів і ніколи не чути вибухів війни.
Олена ТЯГЛЕНКО
