Хоча таке й не передбачено положенням про музично-патріотичний батл, який днями відбувся у Комишанській громаді, що на Охтирщині. Причому – удруге! У минулому році, щоправда, дехто з хлопців таки наважився вийти на сцену разом з дівчатами, але ж і команд тоді було більше – четверо: по двоє з Комишів і Малої Павлівки. Цього ж року – зась! Мабуть, злякались конкуренції, чи то вони просто пасивніші. А може визнали, що дівчата є таки артистичнішими на сцені. Щоправда, одного разу хлопців усе ж таки побачили глядачі. Ні, не на сцені, а в запису танцювального подарунку від вихованців Олександра Гапона –колективу «Сузір’я» з танцем «Висота», де хлопці виступили у військовій амуніції. Звісно ж, не без дівчат. Утім, про все по порядку…
9 травня у Малопавлівському будинку культури зібралися чимало людей, передусім – шкільного віку. Як місцевих, так і комишан, які приїхали повболівати за свою команду, що вийшла на сцену позмагатись з «господарями» в музично-патріотичному батлі. Знайшлося місце у тій залі й авторові цих рядків, який не міг залишитись осторонь такої події. Тим більше, що запросила на неї її головна організаторка та, за сумісництвом, ведуча батлу Світлана Лебідь – директорка місцевого будинку культури, людина небайдужа як до своєї роботи, так і усього того, що відбувається навколо, активна організаторка та учасниця різноманітних подій, особливо тих, що пов’язані з допомогою захисникам України.
Схожу мету мав і батл під красномовною назвою «Серцем – єдині! Ми – Україна!!!», який вона організувала і провела. Адже, за словами Світлани Олександрівни, під час повномасштабної війни росії проти України з’явилося чимало нових пісень, присвячених захисникам і захисницям України, їх матерям, Збройним силам України, світ почабили багато нових кліпів, картин тощо, І все це є проявом активної патріотичної позиції людей, їх ставлення до подій, що відбуваються. Звісно ж, осторонь від цього не може стояти й молодь, і, навіть, діти, й не треба мати якісь особливі вокальні дані, щоб через пісню, її знання і розуміння продемонструвати свою небайдужу позицію, а ще – ерудицію, обізнаність із сучасною українською піснею та хітами військового часу. Так, вочевидь, вирішили у Комишанській сільській громаді.
Дату проведення батлу обрали невипадково: 9 травня саме відзначався День Європи, до якої прагнуть українці, й у Швеції проходив другий півфінал Євробачення, про який, як і про виступ представниць України у ньому – дуету Jerry Heil та Alyona Alyona з піснею «Teresa&Maria» не забула згадати креативна ведуча Світлана Лебідь.
Отож розпочалося змагання команд двох ліцеїв – Комишанського (офіційний представник Людмила Пахолко) і Малопавлівського (Наталія Хоменко) з конкурсу-візитівки «Пісня – могуча зброя», тобто з представлення команд через виконання патріотичної пісні. Особливо відзначились малопавлівські дівчата, які ще й гру на барабанах зуміли продемонстрували. Тож на думку журі на чолі з керівницею Комунального закладу позашкільної освіти «Центр дітей та юнацтва» Комишанської сільської ради Вірою Сітало (до його складу також увійшли викладачка Грунської дитячої музичної школи Тамара Храпач та методистка Комишанського СБК Еліна Кварта), саме «Захисниці» Малопавлівського ліцею краще справилась з цим завданням.
Доволі динамічним було друге випробування батлу – конкурс-розминка під назвою «Продовж пісню». У ньому одночасно змагались обидві команди, для яких у запису звучали уривки з відомих сучасних українських пісень. При цьому командам після кожного треку відводилося усього по 10-15 секунд для того, аби вони встигли написати на аркуші наступний рядок пісні. Загалом за відносно короткий проміжок часу пролунали уривки з десяти пісень. Й допоки журі підводило підсумки цього конкурсу, ведуча батлу запросила учасниць кожної з команд та глядацьку залу до виконання тих пісень, треки яких пролунали.
Хочу побачити, що у залі немає жодної байдужої людини до української патріотичної пісні, – зазначила Світлана Лебідь з цього приводу, після чого команди та глядачі й долучились до виконання пісень. «Любі мої діти, мила мама й тато, я йду на війноньку нашу землю захищати» у виконанні гурту «Шабля – Браття-українці», «Хай буде весна, поки ми стоїмо до кінця, і нас не зламає війна…» Макса Барських, «Слава нашим ЗСУ, й вільному народу! Бо немає переводу, козацькому роду!» Ярослави Руденко, «Сію тобі в очі, сію проти ночі, буде тобі, враже, так, як відьма скаже» Енджі Крейди: записи цих та інших знайомих широкому загалу пісень лунали зі сцени, а команди й глядачі зі «знанням справи» охоче підспівували їх виконавцям.
Скористалася ведуча нагодою нагадати присутнім у залі й про необхідність підтримки українського війська й навела з цього приводу декілька прикладів тих заходів, які останнім часом проводились у Комишанській громаді. Приміром, надавалась допомога військовопораненим двох медичних закладів обласного центру, до збору якої долучилися вихованці Комишанського і Малопавлівського ліцеїв, трьох дошкільних закладів, а також підприємці, працівники культури, місцеві аматори сцени та небайдужі жителі Малої Павлівки, Щомів, Качанівки. Направлялися воїнам-землякам адресні посилки, виготовлялася сувенірна продукція та обереги, проводився збір пластикових кришок для виготовлення дронів у рамках акції «Ворогу – кришка!». Це лише частина тієї роботи з допомоги захисникам і захисницям, про які згадала Світлана Лебідь, підсумувавши:
Не зупиняємося на цьому! У нашого війська немає вихідних чи канікул! Надійний тил допомагає армії тримати оборонні рубежі та готуватися до визволення всієї суверенної території України.
При цьому вона скромно промовчала, приміром, про щоденне плетіння маскувальних сіток учасницями любительського об’єднання «За покликом душі» чи виготовлення окопних свічок. Як з’ясувалося під час нашої розмови, до неї нерідко звертаються з цього приводу наші воїни-земляки, й не тільки з Комишанської громади. А ще керівниця закладу культури навела такий приклад: 8 травня кошти на матеріали для плетіння сіток для 93 ОМБР у розмірі 5200 грн передав бандурист Андрій Міцай, випускник Охтирської дитячої музичної школи ім. П.Білинника, який нині грає у Національній заслуженій капелі бандуристів України ім. Г. Майбороди.
Перш ніж на розсуд журі та глядачів було представлене домашнє творче завдання команд-учасниць під назвою «Битва кліпмейкерів», присутні у залі дізнались про те, хто такі кліпмейкери (людина, яка знімає рекламні ролики й музичні кліпи) та як вони працюють, й переглянули на екрані два сучасні, різні за напрямами кліпи. Один із них під назвою «Піхота» групи «OT VINTA», інший – «Дике поле» репера YRMAK та співачки ALISA. А вже згодом побачили на екрані знайомі обличчя учасниць команд з Комишів та Малої Павлівки, та й не тільки їх, на фоні місцевих пейзажів та інших пам’ятних та знакових місць у створених ними кліпах. Для цього за основу треба було взяти кліп однієї з патріотичних пісень і накласти на нього своє слайд-шоу.
«Чорна карта» обрала для цього уже згадану пісню «Враже» зі словами «Сію тобі в очі, сію проти ночі, буде тобі, враже, так, як відьма скаже», а «Захисниці» – пісню «Український набат» зі словами «Люди світу, стихніть на хвилину, слухайте, слухайте, бо, де б не були ви, чуєте, як плаче Україна, плаче від війни, плаче від війни…».
Нарешті, четвертим і останнім у цьому батлі конкурсом, був так званий музичний контрнаступ під назвою «Ми – Україна!». Це конкурс на знання військово-патріотичних пісень рідною мовою, кілька рядків з яких почергово виконували команди. Лунали пісні «Лелека», «Батьківщина», «Горить-палає техніка ворожа…», «За териконами», «Я бачив сталь», «Незламна», «Козацькому роду…», «Пес Патрон», «Гей, Україно!», «Маніфест», «Стефанія мама…», «Побажання ЗСУ», «Жовто-блакитне серце», «Ой у лузі, червона калина», «Один в каное», «Воїни світла», «Біля тополі», «Фортеця Бахмут» та багато інших. У цьому списку, який можна було б ще продовжувати, передусім для того, щоб показати, скільки нових українських патріотичних пісень з’явилося упродовж останніх років, й пісня «Додому» відомого співака з сусідньої Груні Антона Вельбоя (Wellboy). Під час заключного етапу батлу, як власне й під час усіх конкурсів, глядачі палко підтримували свої команди оплесками та вигуками, а ще плакатами та прапорцями.
Коли ж прийшов час оголосити підсумки батлу, з’ясувалося, що перемогу за балами з рахунком 52:41 здобула команда «Захисниці» Малопавлівського ліцею. Утім, як на стороннє око, навряд чи у цьому батлі перемогла одна команда.
Перемогли усі, причому як учасники, так і глядачі. Бо продемонстрували, передусім, свою небайдужість до української патріотичної пісні, повагу до українських захисників і захисниць, які боронять українську землю від ворога (недаремно ж під час нагородження команд Віра Сітало зазначила, що у порівнянні з минулим роком учасниці батлу «виросли на три голови»). Причому, не тільки своєю активною участю у музично-патріотичного батлі, а й вшануванням пам’яті загиблих воїнів-земляків у російсько-українській війні під час хвилини мовчання та покладанні квітів до могил загиблих Героїв на Малопавлівському кладовищі.
Залишається сподіватись, що музично-патріотичний батл у Малій Павлівці знайде своє продовження й наступного року, причому, під мирним українським небом. А можливо, розшириться й склад його учасників за рахунок сусідніх громад.
Борис ЧИКАЛО
