Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності, не допущення дискримінації за ознакою статі закріплено в Україні на законодавчому рівні.
Так, стаття 24 Конституції України гарантує рівність прав жінки і чоловіка, відповідно до статті 2-1 Кодексу Законів про працю України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від статі. В статті 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» передбачено, що жінкам і чоловікам забезпечуються рівні права та можливості у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці. Визначено обов’язок роботодавця:
Одним з дієвих засобів для виконання роботодавцем вказаних зобов’язань є включення до колективних договорів та угод положень, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків.
В Методичних рекомендаціях щодо внесення до колективних договорів та угод положень, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у трудових відносинах, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 2901.2020 № 56, пропонується визначення конкретних заходів з гендерного вирівнювання в межах підприємства,усунення нерівності в оплаті праці жінок і чоловіків шляхом професійної підготовки (перепідготовки) кадрів, застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, вжиття позитивних дій, спрямованих на досягнення збалансованого співвідношення жінок і чоловіків серед різних категорій працівників.
Роботодавцям слід усвідомлювати, що запобігання та недопущення дискримінації за ознакою статі на робочих місцях дозволяє отримувати більші вигоди для підприємства у конкуренції за кваліфіковану робочу силу, ефективніше використовувати наявні робочі ресурси, що в свою чергу забезпечує зменшення затрат підприємств.
