Чим довше триває війна, тим більше проблем мають наша країна та її громадяни. Одна з таких пов’язана зі здоров’ям українців. У державі розробляються програми, що покликані змінити ситуацію на краще, зокрема у сфері протезування кінцівок.
Нині запит на протезування зростає. Статистика про те, скільки українських військових втратили кінцівки, наразі не розголошується – під час воєнного стану така інформація вважається чутливою. За неофіційними даними, що у своєму матеріалі наводить видання Sky News, за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну руку або ногу втратили близько 25 тисяч військовослужбовців. Це у рази більше, ніж за 20 років американських кампаній в Іраку та в Афганістані.
Не всі знають з чого почати процес протезування, бо перше, що приходить на думку, – це дуже дороговартісна процедура; друге – краще робити це за кордоном, бо в Україні сфера протезування слабо розвинена.
Не погоджується з такою думкою радниця Міністра соціальної політики Олена Кульчицька. Вона запевняє: аби отримати якісний протез, не обов’язково збирати кошти у соцмережах та їхати за кордон. Держава забезпечує протезом кожного, хто його потребує, на безоплатній основі.
Хто має право на безоплатний протез?
На безоплатний протез мають право усі громадяни України, хто має потребу в протезуванні, не залежно від віку та статусу.
– Якщо людина хоче бігати, якщо вона хоче бути активною фізично, їздити на велосипеді, танцювати, то вона має отримати такий протез, який забезпечить їй цю можливість. Тому насамперед, обираючи комплектуючі під індивідуальні потреби людини, маємо враховувати побажання людини та спосіб життя, – говорить Олена Кульчицька.
Олена Кульчицька.
Які документи потрібно надати для безоплатного протезування?
Якщо людина постраждала внаслідок війни, для протезування не потрібно чекати встановлення інвалідності. В інших випадках для отримання протеза встановлення інвалідності потрібне.
Щоб взяти участь у державній програмі протезування, потрібні такі документи:
– паспорт громадянина України (або посвідка на постійне/тимчасове проживання; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; тимчасове посвідчення громадянина України);
– ідентифікаційний код;
– довідка про обставини травми від командира військової частини (для військових);
– висновок ВЛК – військово-лікарської комісії (для військових) чи ЛКК – лікарсько-консультативної комісії (для цивільних);
– посвідчення УБД – учасника бойових дій (для військових).
Подати документи для безоплатного отримання протезів за державною програмою можна через соціального працівника у лікарні, у найближчому ЦНАПі або місцевому органі соціального захисту. Також це можна зробити онлайн через електронний кабінет людини з інвалідністю – інструкція з реєстрації такого кабінету є на сайті Міністерства соціальної політики.
Скільки грошей на протезування можна отримати від держави?
Варто розуміти, що за державною програмою гроші за протезування не видаються пацієнтові, а перераховуються виробнику протеза після надання всіх необхідних документів. Обов’язкова умова – виробник повинен мати договір із Фондом соціального страхування.
Є нижня і верхня гранична межа витрат на протезування. Для цивільних для протезів нижніх кінцівок – від 14 до 856 тис. грн, верхніх кінцівок – від 17 до 503 тис. грн. Цієї суми, говорять лікарі-протезисти, цілком достатньо для встановлення високофункціональних сучасних протезів. Проте є можливість доплатити за супердорогий протез із власної кишені.
Для військових верхня гранична межа фінансування на протезування вища – до 2 млн грн.
– Військовий має право на одночасне забезпечення і механічним, і біонічним протезом. Другий – дуже делікатний і має багато застережень у використанні, чутливий до пилу, до води і не дає можливості піднімати важке – максимум до 2 кг. Якщо людина займається фізичною працею, їй допоможе механічний протез, – пояснює Олена Кульчицька.
Де замовити протез?
Держава уклала договори з понад 40 протезними підприємствами в Україні причому не тільки державними, а й приватними.
Олена Кульчицька радить обирати протезне підприємство поблизу вашого постійного місця проживання, а також ретельно підійти до вибору лікаря-протезиста. Ви часто спілкуватиметеся з ним – для перевірки протезу, його налаштування і гарантійного обслуговування тощо – і щоразу їхати за цим через пів країни або іти до людини, з якою ви не знайшли спільну мову, навряд чи є хорошою ідеєю.
Мешканцям Сумщини, можна сказати, пощастило. Тут є протезне підприємство, що має договір на виготовлення безплатних протезів.
– У нас протези не гірші за закордонні, адже ми використовуємо німецькі комплектуючі, по суті, ті самі, що запропонують вам і за кордоном У нас кваліфіковані спеціалісти, – говорить керівник «Сумського протезно- ортопедичного цеху» Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства Наталя Сліпченко. – Для того, щоб ми почали виготовлення протеза, потрібно подбати про пакет необхідних документів і вже потім прийти до нас. До речі, ми можемо запропонувати не тільки виготовлення протезів, а й засобів допоміжної реабілітації: ортезів, корсетів, бандажів, ортопедичного взуття, устілок…
На вибір протеза впливають функціональний стан пацієнта і його готовність до протезування. Їх визначає мультидисциплінарна група, яка обстежує людину і виставляє бали за різними критеріями. У групі працюють, серед інших, хірург, протезист, фізичний терапевт. Також враховується, який у людини запит, – що вона робитиме за допомогою протеза: де працюватиме, чи займатиметься спортом тощо.
Після усіх необхідних обстежень і замірів починається виготовлення протеза. У процесі роботи відбуваються примірки. Примірок буде кілька, доки куксоприймач не підлаштують під тіло. До речі, на підприємстві говорять, що якщо замовник не може приїхати на примірку, то бригада спеціалістів виїде до нього.
– Загалом, коли людина не може приїхати до нас сама, ми виїздимо і на місці робимо огляд, заміри. Це безоплатна процедура. Робимо виїзди не тільки по місту, а й по всій області. За виключенням, на даний момент, районів, де ведеться щільний обстріл, адже наражати на небезпеку своїх спеціалістів ми не можемо. Та й, зрештою, маломобільним людям самим не варто залишатися в небезпечних місцях. Скажімо, жителі Великої Писарівки можуть приїхати в Охтирку, ми туди робимо виїзди, з Середина Буди недалеко до Шостки, – розповідає Наталя Сліпченко.
Допомагайте собі жити повноцінно
В’ячеслав Поплавський, лікар-ортопед підприємства, наголошує, що людям, які втратили кінцівки і планують протезуватися, дуже важливо звертати увагу на реабілітацію. Це дозволить м’язам та суглобам працювати правильно і ви відчуватимете менше незручностей при користуванні протезом, легшим буде процес звикання до нього.
– У нас був випадок, коли людина після ампутації чотири місяці просто лежала, відповідно – з’явилася контрактура, що ставило під загрозу протезування. Можливо, цьому пораненому хірурги не порекомендували займатися, а реабілітолога, можливо, не було поруч. Зрештою, у багатьох людей такого досвіду – жити з ампутацією – немає. Не у кожного є знайомі, які знають, що робити, і порадять, як діяти далі. Та й, варто розуміти, не кожен після ампутації відчуває жагу до життя. Бувають депресивні стани, і тут потрібно родині, друзям спілкуватися з такою людиною. Сучасні протези дозволятимуть жити повноцінним життям, якщо ви це життя собі самі дозволите. Не треба витрачати час на жалість до себе, – радить лікар. І додає, що протезом, якщо ви його отримали, потрібно користуватися, щоб формувалася культя. За словами лікаря, це відбувається приблизно за два місяці.
В’ячеслав Поплавський.
Тим, хто все ж вважає, що краще протезуватися за кордоном, Наталя Сліпченко радить подумати:
– У протезів закордонного виробництва є гарантія, і у разі проблем із ним у гарантійний термін, ми не маємо права його ремонтувати. Потрібно буде звертатися до тих, хто протез виготовляв. І це може бути проблематично, адже доведеться витрачатися на закордонну поїздку. А ще може виявитися потреба в підгонці куксоприймача, – у разі зміни ваги чи незручностях при експлуатації.
– Людина може не знати, як вона має почуватися з протезом. Але надмірного дискомфорту бути не повинно. Якщо щось не так, – обов’язково просіть переробити, і лише після того, як вас усе влаштовує, підписуйте акт приймання-передачі протеза, – радить Олена Кульчицька.
Якщо ж те, що протез не підходить, виявилося вже після підписання акту, терпіти все одно не потрібно, каже радниця міністра. Факт того, що протез не підходить, встановлює лікарська комісія. Тоді виготовляється новий.
Загалом на протезування та забезпечення допоміжними засобами реабілітації у державному бюджеті на 2023 рік було передбачено 2,8 млрд грн, а на 2024 – 4,2 млрд грн.
Держава відшкодовує виробнику не тільки вартість протеза, а й його обслуговування.
Світлана ШОВКОПЛЯС
