В одному з сіл Охтирського району з 26 лютого 2022 року діє центр МКП (місце комфортного проживання) для внутрішньо-переміщених осіб, які російський агресор вигнав з власного будинку і які вимушені шукати дах над головою в більш безпечних місцях.
Після того, як на території Великописарівської громади активізувалися обстріли, перетворивши її на зону бойових дій, мешканці почали евакуйовуватися в тому числі і в даний заклад.
Ми поспілкувалися з керівником МКП Аллою Хоменко та поцікавилися, що ж чекає на тих, кого доля закинула до ввіреного їй центру.
Отже, зі слів Алли Володимирівни, центр розрахований на 35 осіб. На даний момент він заповнений на 50 відсотків: тут проживає 16 громадян.
– З початку війни людей сюди привозять щодня, – каже співрозмовниця. – Не було такого, щоб МКП був порожнім. Поселенці до нас потрапляють не власним ходом, їх доправляють поліцейські, які зустрічають евакуаційні автобуси в Охтирці або ж допомагають людям дістатися з безпечних місць та супроводжують їх. В січні місяці до нас привезли маму з дорослою донькою. В лютому – одну жінку. А решта людей потрапили до нас після 12 березня, тобто після того, як ворог почав інтенсивно атакувати Великописарівську громаду. Першими ми прийняли багатодітну мама з п’ятьма дітьми, будинок яких пошкоджений внаслідок «прильоту». Потім до нам приїхали дві бабусі та чоловік і жінка.
Що ж це таке – МКП? Це гуртожиток типу хостелу, тобто з багатомісними кімнатами, розрахованими на 7-8 ліжок в кожній. Окремих сімейних кімнат немає. А невеликі (на 4 особи) вже давно зайняті.
Проте є окрема кухня для самостійного приготування їжі. Устаткування та обладнання забезпечила Чешська благодійна організація «Людина в біді» та «Червоний Хрест».
Місце комфортного проживання має свої чіткі правила. По приїзду людину приймають, реєструють та поселяють. Знайомлять з правилами внутрішнього розпорядку. Забезпечують постільною білизною та миючими засобами. Одяг та продукти харчування – клопіт самих поселенців.
На наше запитання, чи здійснюється в центрі медичне обслуговування, очільниця закладу відповіла, що свого медика в них немає, тому за потреби викликають лікаря з лікарні, яка розташована поруч.
Взагалі, в МКП немає жодної штатної одиниці: функціонування закладу відбувається за рахунок діяльності працівників установи, на базі якої відкрили центр. Інакше кажучи, персоналу просто додали волонтерських обов’язків. Але вони не скаржаться на додаткове навантаження, а ставляться до своєї місії з розумінням і готові допомагати тим, хто потрапив у біду.
На момент написання матеріалу співрозмовниця готувалася зустрічати нових евакуйованих мешканців Великописарівської громади.
Поцікавилися ми у своєї героїні і про поведінку переселенців: чи ведуть себе достойно, чи не хуліганять? Алла Хоменко каже, що буває по-різному, але здебільшого люди дуже задоволені, що нарешті можуть спокійно виспатися, і правил не порушують.
Взагалі, зі слів керівника МКП, люди, які евакуюються з Великописарівської громади, намагаються винаймати житло, щоб жити окремо своєю родиною. Але на це потрібні чималі кошти.
– Та й взагалі, якщо вже витрачати кошти на оренду житла, то краще вже в місті, а не в селі, – завершує нашу розмову Алла Хоменко, зазначаючи, що ввірений їй центр завжди готовий надати прихисток тим, у кого немає можливості виїхати кудись далі.
До речі, маломобільних осіб та з обмеженими фізичними можливостями поселяють у терцентрі, розташованому в даному селі Охтирського району. Тож, сам на сам з проблемами тут точно ніхто не залишиться! Бо в цьому селі людяність – не порожній звук!
Оксана Ковальова
