В парламенті активно обговорюється майбутнє “військового” ПДФО. Податки з доходів військовослужбовців хочуть вилучити з бюджетів громад та зараховувати у державний бюджет. Начебто щоб зменшити розрив між фінансуванням та потребами сил оборони. Очільниця Великописарівської громади Людмила Бірюкова говорить, що вилучення у громад ПДФО не забезпечить потреб армії, а втрати будуть в рази більшими.
— Людмило Олександрівно. Пересічному читачеві може бути незрозуміло, що значить таємнича абревіатура ПДФО. Проведіть невеликий лікбез для земляків.
— ПДФО — це податок на доходи з фізичних осіб. Чому цей податок так турбує місцеву владу? Тому що це основний вид доходу місцевого бюджету (власних доходів місцевого бюджету) і він займає практично до 60 відсотків у структурі місцевого бюджету. Де він береться? Податок утримується із заробітної плати всіх працівників, які оформлені легально. Законодавчо установлено, що із зарплати утримується ПДФО у розмірі 18%. Із цих вісімнадцяти відсотків 64% ідуть у місцевий бюджет. Решта — у державний.
— Чи дійсно зараз громади, фінансуючи ЗСУ, роблять це без належної законодавчої основи. Тобто, відбувається фактично нецільове викоростання коштів.
— Так дійсно, законного в цьому мало, наприклад: як ми можемо закупити дрони, якщо у нас немає фахівця, який розбирається в дронах? І так й інші якісь видатки, на які ми не можемо тратитися, бо ми згідно закону України про місцеве самоврядування, не маємо делегованих повноважень в сфері оборони.
Більшість громад сьогодні іде на порушення законодавства. Голови селищних, сільських, міських рад беруть на себе відповідальність. І це є потенційною загрозою, приводом для перевірок. Але ж ми працюємо заради перемоги, тому ніхто не думає про те, що буде згодом. Переможемо, а потім будемо нести відповідальність, якщо щось не зміниться в законодавстві.
— Як Ви сказали, ПДФО береться з кожної офіційної зарплати. Але відомо, що не всі військові сплачують кошти за місцем проходження служби на території громади. Чому?
— Чому військові, які знаходяться на території громади не сплачують кошти до місцевого бюджету? Цікаве таке питання. Здавалося б воно не вартує уваги і взагалі не повинно виникати. На жаль, сьогодні ПДФО із заробітної плати воїнів став політичним інструментом депутатів усіх рівнів. На території нашої громади багато різних підрозділів, але не всі вони сплачують кошти до місцевого бюджету. Це роблять лише ті, де командир не піддається політичній волі деяких народних обранців. Коли є розуміння між керівником підрозділу ЗСУ і керівництвом громади, там ПДФО залишається в місцевому бюджеті і повертається звідти на підтримку ЗСУ.
Однак, якщо ми не будемо допомагати ЗСУ і не будемо брати на себе відповідальність щодо фактично незаконного фінансування, то на рівні держави військовим дуже важко отримати дозвіл на проплати різних потреб. Там дуже забюрократизований процес погодження всіляких придбань. Наведу такий приклад. Ще у квітні до нас звернулася 93 бригада, щоб ми допомогли їй з придбанням дрона. Ми виділили 140 тис. грн. У серпні я спілкувалася із начфіном частини — дрона ще не купили. Процес придбання і до цього часу проходить погодження. Сказати, що я здивована, це взагалі нічого не сказати.
— Великописарівська громада, як й інші , постійно допомагає ЗСУ. Як давно це відбувається?
— Допомагати воїнам ми почали з першого дня повномаштабного вторгнення. Часто — з власної кишені. Крім того ми допомагали Охтирці, допомагали один одному. Кому з евакуацією, кому з їжею. ЗСУ почали допомагати з того часу, як вони зайшли на територію громади навіть ще не офіційно — з 28 лютого 2022 р. Допомагали чим могли. Потрібно ліс — будь ласка. Потрібно екскаватор — просили наших сільгоспвиробників, копали бліндажі. Стояв в адміністрації ящик і туди всі кидали гроші на потреби ЗСУ. Як сьогодні бачу, як той ящик стоїть а в ньому — гроші. Вони лежать папірцями, бо нікому не потрібні були, за них нічого було купувати, з них не побудуєш бліндаж і не з’їси. В мене таке відчуття було, що в нас вже ніколи не стануть потрібні гроші. Мається на увазі цінності грошей не буде. Єдине на що ми їх тратили це на цигарки та ліки для воїнів, які часто доводилося купувати десь за межами громади. Ящик той не мілів, люди ішли і кидали туди купюри. І не було в нас тоді ніякого ПДФО, доходів до бюджету взагалі ніяких не було в кінці лютого на початку березня.
Тому тепер знаю, якщо в нас не буде ПДФО, ми все одно будемо допомагати Збройним Силам. Обов’язково!
— Так що ж з ПДФО від військових підрозділів?
— Коли від нас поїхав батальйон N, що сплачував ПДФО із заробітної плати, стало важко. Новий підрозділ ПДФО не перераховує. Ми порахували витрати на утримання підрозділу у грудені, січні і лютому: на утримання закладів де воїни проживали. Виявилося, що на приготування їжі, на тепло, електроенергію, заробітну плату працівників, на те що в Терцентрі обслуговуються (перуть, стрижуть, шиють) було витрачено 3,6 мільйона із бюджету громади. Для воїнів нічого не жалко, але коли вони і копійки не поклали в наш бюджет, то в нас без надходжень просто обмежуться можливість їм допомагати. Я намагалася знайти спільну мову з командиром, Але під час розмови періодично від нього звучало у розмові, що певний народний депутат проти перерахунку коштів саме в нашу громаду. Навіть в Сумах керівники були здивовані розміром нашої допомоги (3,6 млн грн плюс лісоматеріали та інше) в умовах, коли військова частина не перераховувала кошти до місцевого бюджету. Після цього на рівні області пообіцяли, що вирішать питання з перерахунком ПДФО в громаду.
Пройшов тиждень, мені сказали, що повинна поспілкуватися з цього приводу з певним народним депутатом. Він обіцяє допомогти. На це я відповіла, що знаю іншу історію: депутат зустрічався раніше з керівниками підрозділів, що були у нас і просив перераховувати ПДФО в будь-яку громаду. Тільки не нам. Я в доволі різкій формі поговорила із командиром одного з батальонів, який не сплачує ПДФО. Я обізвала його зброєю у політичних брудних ігрищах політичного обранця. Звісно ж ми не перестали допомагати й цьому батальйону, як й іншим. Допомагаємо і 93-й бригаді, і прикордонникам, поліції, ДСНС тощо. Усе — для перемоги. Зараз це головне
— Дякую.
Спілкувався
Олексій ПАСЮГА
