Інформаційна безпека
Розмови про можливу евакуацію населення з 5-кілометрової зони від кордону з росією викликали у жителів Великописарівської громади чергові хвилювання, неспокій і навіть паніку. Невже справді будуть у примусовому порядку «завантажувати» в автобуси, потім на евакуаційний потяг й силоміць вивозити у невідомість без засобів для існування?!
От що безпосередньо вдалося почути від жителів Великописарівщини під час спілкування та зверненнями за роз’ясненнями ситуації до редакції газети «Ворскла»:
…скоро будуть їздити поліцейські і всім, хто написав відмову від евакуації, виписуватимуть штрафи…
…евакуаційним потягом, може, й довезуть до Києва, але там грошей не дадуть і житлом не забезпечать. От і роби, що хочеш…
…дітей будуть насильно відбирати в батьків, якщо ті не хочуть евакуюватися самостійно…
…читали в газеті? Скоро в’їзд у Великописарівську громаду буде за перепустками, а перепустки видає селищна рада. Якщо не сподобаєшся голові, то не буде в тебе документа, а тоді зупинять на вулиці й затримають до з’ясування обставин, та й родичі не зможуть приїхати…
…знаєте, чому змушують евакуюватися? Ми заважаємо вести бойові дії із застосуванням артилерії. А як тільки виїдемо, то почнуться гарматній обстріли з одного й іншого боку, й від наших домівок каменю на каменю не залишиться. Куди тоді нам повертатися?..
Звідки беруться ці чутки й чи мають під собою реальну основу ми й спробували з’ясувати. Нагадаємо, що нерозуміння жителів прикордоння щодо евакуації з’явилося після розмов про неї на рівні області, без проведення належної роз’яснювальної роботи з боку представників обласної влади. Очевидно, чиновники вважають, що люди за одним лише розпорядженням, за вказівкою зверху легко знімуться з місць проживання, покинуть все нажите не одним поколінням і поїдуть на нове місце проживання? Звісно, це не так. Їдуть лише ті, кому дійсно вже нічого втрачати: домівка знищена ворожими обстрілами, роботи немає, як і поки що перспектив її отримати у прикордонному населеному пункті. Ті, в кого будівля хоч і постраждала, але в ній можна жити, є якесь домашнє господарство, городи, говорять, що вдома хоч картоплина та цибулина свої не дадуть померти з голоду і готові переховуватися в підвалах та погребах, аби лиш не їхати кудись і постійно залежати від гуманітарної допомоги та незначних виплат для переселенців.
На жаль, при цьому люди забувають, що ризикують найдорожчим — здоров’ям, а то й життям, яке можуть втратити будь-якої хвилини в результаті обстрілів.
Зіткнувшись із нерозумінням населення щодо питань евакуації, на рівні області спохопилися й почали проводити відповідну роз’яснювальну роботу. Довелося навіть особисто очільнику Сумщини Володимиру Артюху проводити брифінги та зустрічі з медійниками. Цікаво лише те, що на них не запрошують представників регіональних друкованих медіа, що працюють безпосередньо у прикордонні. Серед присутніх — телевізійники та радіомовники, які хоча й добре виконують свою роботу з інформування населення, але у прикордонні їх просто не чують через відсутність якісного сигналу та й елементарної можливості увімкнути телевізор, бо тривалий час немає електроенергії.
Володимир Садівничий, медіаексперт Інституту демократії імені Пилипа Орлика, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету з приводу заходів влади зауважує: «На жаль, ні епідемія ковіду, ні війна так і не прищепили посадовцям думки, що інформування – це не раз на квартал проведена пресконференція і навіть не щоденні брифінги, це навіть не мільйонні поширення інформації, запущеної з офіційної установи. Інформування в періоди соціальних потрясінь та надзвичайних ситуацій – це побудова системних масових інформаційних потоків. За всіма правила цієї складної науки. Поки що навіть спроб не бачу щось змінити і вибудувати системність інформування. Тож хоч брифінги бажано зробити регулярними».
Поки ж урізане інформування триває. На сторінці Сумської обласної військової адміністрації в соціальній мережі Фейсбук зокрема розміщено наступне повідомлення: «За словами очільника області Володимира Артюха, евакуація на Сумщині проводиться в межах 4 районів. Але жителі 5-кілометрової зони, які бажають виїхати за межі області в інші регіони, зможуть це зробити безкоштовно.
«Люди мають звернутися до керівництва своїх громад або в органи соціального захисту, написати заяву, на основі цих заяв формуються списки. Ми замовляємо евакопотяг за маршрутом Суми – Київ – Вінниця – Хмельницький – Івано-Франківськ, тобто через усю Україну, щоб жителі небезпечної зони евакуювались туди, куди вони хочуть. Евакуація буде безкоштовною. Також таким людям по прибуттю в інший регіон буде виплачена допомога, як внутрішньо переміщеним особам. Вони мають також як ВПО зареєструватися в центрі надання адміністративних послуг того населеного пункту, куди вони евакуюються», – говорив начальник Сумської ОВА.
До речі, з 15 липня, з Сум до Києва вирушив перший евакуаційний потяг Суми-Київ. Він курсуватиме щодня. На цьому потязі евакуюються люди з тимчасово окупованих територій (тобто, виходить, це не жителі прикордоння Сумщини — примітка редакції).
«Такі люди у нас є. Це жителі Херсонської, Запорізької, Луганської та інших областей, які знаходяться сьогодні під окупацією. За здалегідь складеними списками їм надана можливість – вони щодня евакуюються в Київ. Сьогодні було евакуйовано 51 особи з тимчасово окупованих територій», — розповів Володимир Артюх».
Виявляється, евакуаційний потяг взагалі не для наших жителів, а для переселенців, які потрапили на Сумщину з тимчасово окупованих регіонів України. А що ж конкретно робити, наприклад, мешканцям Великописарівської громади? З цим запитанням ми звернулися до очільниці Великописарівської селищної ради Людмили Бірюкової.
— Питання евакуації населення з прикордонної території з’явилося не сьогодні, — говорить Людмила Олександрівна. — Жителі громади, які мали куди їхати, або просто тікаючи від обстрілів, евакуювалися в минулому році на початку повномасштабної російської агресії й самостійно, й евакуаційними автобусами, що надавала селищна рада. З того часу дехто повернувся, дехто чекає нагоди зробити це після перемоги. На жаль, думаю, деякі представники молодого покоління, та й люди середнього віку можуть назавжди залишитися жити там, куди виїхали. Так що нам у подальшому доведеться чимало попрацювати, щоб повернути наших людей з-за кордону, з інших куточків України, а для цього потрібно створити належні умови проживання в прикордонному регіоні, в тому числі й бажано певні державні преференції. Але про те окрема розмова. Зараз доводиться констатувати, що виїзд наших жителів за межі своїх населених пунктів дещо активізувався. І відбувається це не за вказівкою «зверху», бо не можна силоміць змусити людей покидати рідні домівки, у нас не тоталітарний режим, як у сусідній росії. Можна лише рекомендувати жителям прикордоння, особливо родинам з дітьми, шукати безпечніші місця проживання. Зараз наші старости, подвірно обходять домоволодіння і роз’яснюють можливості для евакуації, у тому числі й транспортом селищної ради, як ми і раніше це зазвичай робили під час активізації обстрілів з боку росії. Тим, хто відмовляється залишати домівки, пропонуються підписати відповідну заяву. І таких вивляється більшість. Важко бути порадником із питання залишати чи ні рідну домівку. З одного боку розумію людей, яким важко залишити все і їхати на чужину. З іншого боку доводилося спілкуватися з рідними тих, хто загинув, з тими, хто втратив здоров’я не лише в результаті обстрілів, а й постійних стресів і переживань. Ці люди врешті-решт виїхали за межі громади. Або навіть в інші населені пункти Великописарівщини, трохи далі від обстрілів. На жаль, запізно. Зараз вони жалкують, що не зробили цього раніше.
На даний час одним із головних завдань влади, є роз’яснювальна робота стосовно можливої евакуації, щоб не породжувати різних чуток та фейків, які тільки на руку ворогу, а, можливо, й розповсюджуються ними. — продовжує очільниця Великописарівської громади. — У селищній раді розробили засоби, методи та шляхи вивезення людей з небезпечної зони за необхідності. Визначені особи, відповідальні за облік і реєстрацію населення, яке буде евакуйоване. Є транспортні засоби для перевезення людей у разі необхідності, тощо. Але ми розуміємо, що все одно не всі люди не покинуть домівку. Тому постійно йде робота з облаштування укриттів на території громади. Всі вони готові до експлуатації, але облаштування триває, щоб тут було дійсно максимально зручно та можна було перебувати довго за необхідності. На території громади були встановлені вказівники, щоб навіть люди з інших населених пунктів могли легко знайти укриття, якщо воно є поруч під час можливих обстрілів. Зрозуміло, що не у всіх селах є офіційні укриття, але кожен житель громади, перебуваючи в тому чи іншому місці, має знати, де можна сховатися під час обстрілів. І це завдання не лише влади, а й самих громадян — знати, де недалеко є погріб чи підвал.
Людмила Бірюкова також рекомендувала з будь-яких непорозумінь, неоднозначних новин від «сарафанного радіо», не розповсюджувати їх, а звертатися до представників місцевого самоврядування, в тому числі й до неї особисто.
Що ж до головного фейку, нібито жителів громади вивезуть з прикордоння, бо тут буде влаштована артилерійська дуель й все зрівняють з землею, то росіяни не звертають уваги, живуть тут люди, чи ні. Вони жорстоко обстрілюють й важливі об’єкти інфраструктури, й домівки мирних громадян, лікарні та школи. Черговий приклад — навчальний заклад в Попівці, що був пошкоджений ракетами минулої суботи з російського гелікоптера. У той же час ЗСУ робить усе, щоб вберегти жителів прикордоння і під їхнім захистом можна почуватися спокійніше.
Щодо видачі перепусток жителям прикордонної зони, то поки що механізму їхньої видачі не рвідомий. Його мають розробити в Сумській ОВА. Якщо це станеться, то обов’язково повідомимо через газету «Ворсклу» та наші соціальні мережі.
Олексій ПАСЮГА
