Директорка Комунального закладу «Охтирська публічна бібліотека» Наталія Журавель залишила посаду. Міський голова Охтирки Павло Кузьменко відмовився підписувати контракт на продовження її роботи.
Колектив бібліотеки звертався до очільника міста з проханням залишити Наталію Журавель на посаді, однак жодні аргументи, звернення та підтримка громади не вплинули на ухвалене рішення.
Ця подія стала несподіваною й болісною для культурної та інтелектуальної спільноти Охтирки. Головне запитання, яке сьогодні звучить у місті, залишається відкритим: чому?
БІБЛІОТЕКА, ЩО СТАЛА СУЧАСНОЮ
За роки керівництва Наталії Журавель Охтирська публічна бібліотека кардинально змінилася. Вона перестала бути лише місцем зберігання книжок і перетворилася на живий, сучасний, відкритий культурний простір, що відповідає викликам часу — особливо часу війни.
Бібліотека стала місцем зустрічі, підтримки, спілкування, простором для дітей і дорослих, осередком культурних, освітніх і волонтерських ініціатив. Саме в такому форматі її почали сприймати читачі, партнери та громада.
РІШЕННЯ ОЧІЛЬНИКА МІСТА
22 грудня ваша кореспондентка отримала відповідь щодо рішення міського голови Охтирки Павла Кузьменка:
— Я не звільняв Наталію Журавель, я не підписав контракт на продовження її роботи. Вважаю, що діяльність бібліотеки — це не тільки її заслуга, а всього колективу. Так, Наталя Дмитрівна — яскрава особистість, але якихось особливих успіхів та ефективної діяльності за п’ять років роботи я не побачив. Ініціативи, втілені в життя, реалізуються державною програмою, а її грантові проєкти розраховані тільки на центральну бібліотеку. І ще, найважливіше, Наталя Дмитрівна не надто переймалася господарчими питаннями існування усіх філій КЗ «Охтирська публічна бібліотека». Тому, вважаю, що вона не показала своїх лідерських якостей і не справлялася зі своїми обов’язками в повному обсязі. Контракт є контракт. І я даю можливість колективу бібліотеки вибрати зі своєї команди іншого спеціаліста на посаду керівника КЗ «Охтирська публічна бібліотека».
ДОСЯГНЕННЯ, ЩО НЕМОЖЛИВО ІГНОРУВАТИ
За п’ять років керівництва Наталії Журавель Охтирська публічна бібліотека пройшла шлях суттєвих змін. Заклад, який тривалий час сприймався передусім як книгосховище, поступово перетворився на активний культурний і комунікаційний простір громади.
У надзвичайно складний період воєнного стану бібліотека не лише зберегла роботу, а й стала місцем підтримки та взаємодії для різних вікових груп. Було реалізовано низку ініціатив, спрямованих на психосоціальну підтримку дітей і дорослих, зокрема проєкти «Фабрика добра та відпочинку», «Бібліотека під липами», «Бібліотеки для життя: мережа психоемоційного відновлення».
Значну увагу приділяли оновленню бібліотечних фондів сучасною україномовною літературою, а також організації креативних, пізнавальних і просвітницьких заходів. Бібліотека активно співпрацювала з партнерами, залучала грантову підтримку та розширювала коло своїх відвідувачів.
У 2023 році, за результатами Всеукраїнського конкурсу, організованого ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Комунальний заклад «Охтирська публічна бібліотека» вперше в історії бібліотечної справи міста здобув звання «Бібліотека року» у номінації «Середні бібліотеки».
Крім того, 9 листопада, з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури, Наталію Журавель було відзначено грамотою Департаменту культури, туризму та релігій Сумської обласної державної адміністрації.
Фактичні результати роботи бібліотеки за цей період дають підстави говорити про помітні зміни в культурному житті міста та нову роль бібліотеки в громаді.
У РОЗРІЗІ ДЕРЖАВНОЇ СТРАТЕГІЇ
28 березня 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив план заходів із реалізації Стратегії розвитку культури України на 2025–2030 роки. Документ визначає культуру як складову національної ідентичності та безпеки держави.
Серед ключових викликів у Стратегії названо дефіцит кваліфікованих кадрів і непослідовність культурної політики, а серед пріоритетів — розвиток культурної інфраструктури, зокрема бібліотек. Саме в цьому контексті питання кадрових рішень у сфері культури набуває особливого значення.
Позиція Наталії Журавель
«Шановні мешканці громади! Дорогі колеги, читачі, друзі, партнери бібліотеки!
Пишу ці рядки з глибокою вдячністю та повагою до кожного, хто в ці непрості дні знайшов слова підтримки, розуміння й людської солідарності. Для мене це надзвичайно цінно.
Сьогодні я свідомо утримуюся від емоційних оцінок і звинувачень. Вважаю, що в часи випробувань особливо важливо зберігати гідність і вірність цінностям. Як зауважував Вацлав Гавел, влада тримається не лише на формальних рішеннях, а й на довірі суспільства.
Щиро дякую колективу бібліотеки — за фаховість, відданість і тепло. Дякую громаді — за довіру, підтримку і небайдужість.
Я залишаю посаду директора, але не прощаюся з бібліотекою — залишаюся її другом, порадником і провідником.
З повагою і вдячністю
Журавель Наталія».
ГОЛОС ГРОМАДИ
Рішення про непродовження контракту викликало широку хвилю публічної підтримки Наталії Журавель. Люди говорять відверто.
Тетяна Акименко: «Нація починається з культури! Не з тієї, яку можна покласти до однієї кишені, а з іншої вийняти грамоту. Ні, не з тієї. Не з кишенькової, а саме з Культури, яка в усі часи тримала НАЦІЮ – не підкорялася, не гнула спину під систему».
Надія Бєлкіна: «Шановна Наталіє Дмитрівно! Пам’ятаю, як 5 років тому, під час засідання конкурсної комісії, коли я і більшість членів комісії проголосували за Вашу кандидатуру, дехто дорікав, що не правильний зроблено вибір. Але мені надзвичайно приємно, що ми не помилилися з вибором саме Вас на посаду директора бібліотеки. За ці роки, бібліотека повністю змінила свою форму і зміст роботи. Вона стала живою, цікавою, сучасною, активною в проведенні культурно-мистецьких заходів міста Нашого. Змінився підхід до роботи колективу, розквітло волонтерство і багато іншого. Безсумнівно, це заслуга та професіоналізм керівника і колективу. Дивує, чому владі не потрібні професіонали?»
Ірина Федотова: «Найгірше те, що людей, які віддані своїй справі, не цінують. Сподіваюсь, що ситуація зміниться! Але… Як далі робити? Знаючи те, що ні твоя кваліфікація, твої ідеї, твоє завзяття не потрібно. Дуже шкода».
Григорій Комісаров: «Так не повинно бути. Найкращі професіонали повинні отримувати визнання, а не звільнення. Наталія Дмитрівна, ми з вами і віримо, що здоровий глузд переможе!».
Ніна Павленко: «Мешканці нашого міста, щиро обурені рішенням не продовжувати контракт із Наталією Дмитрівною – порядною людиною, високопрофесійною керівницею та справжнім хранителем культури. За роки її роботи бібліотека стала живим, відкритим і потрібним простором для всієї громади. Її поважають читачі та колектив бібліотеки».
ДУМКА ПРОФЕСІОНАЛІВ
Марія Захарченко (Сумська обласна універсальна наукова бібліотека): «Прикро, дуже прикро, що бібліотечну спільноту Сумщини залишають такі керівники, як директор Охтирської публічної бібліотеки Наталія Журавель. Наталію Дмитрівну і Охтирську ПБ знали і цінували не лише в області, а і в Україні. Вона щедро ділилася своїм досвідом на всеукраїнських семінарах, у професійній пресі. Стільки зроблено пані Наталією і колективом для громади! А яка волонтерська робота? І це не помічати і не цінувати місцевою владою? Бібліотечна Сумщина дякує Наталії Журавель за багаторічну і суперефективну роботу. Хай щастить, Наталіє! Дійсно, це буде новий етап життя, але хотілося б, щоб він був з нами!»
Світлана Кравченко (Національна бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого): «Хотілось би почути обґрунтування від тих, хто приймає такі рішення. Охтирська бібліотека приклад яскравої роботи у темні часи. Звання “Краща бібліотека року” це гідна відзнака і чесна перемога. Ретрансляція досвіду роботи на всю країну для фахової спільноти здійснюється саме керівником команди. Мені дуже прикро, що пані Наталія йде з бібліотеки. Зараз Фахівець мав би цінуватися кожен – кадрова криза не тільки у нашій галузі. Наталія Журавель це раз підтвердила, що вона Професіонал – без звинувачень, з подякою команді, партнерам, громаді… Щира вдячність і сподівання на подальшу співпрацю, неважливо у яких ролях!»
Оксана Бруй (президент ВГО Українська бібліотечна асоціація): «Тетяна Грищенко, підтримую думку Світлана Кравченко. Рішення місцевого самоврядування іноді складно зрозуміти. В галузі й так кадровий голод, а коли йдуть кращі, то це неймовірна втрата. Особливо для громади. Та, напевно, і для колег. Дуже хотілося б, щоб пані Наталя лишилася в справі. Але наскільки це можливо… У будь-якому випадку, бажаю стати сильніше. Якщо потрібна буде рекомендація на нове місце роботи, то точно ми дамо».
Ситуація навколо непродовження контракту з керівницею публічної бібліотеки оголила значно ширше питання, ніж кадрове рішення в окремому закладі. Вона змусила замислитися про цінність професійного досвіду, роль культури в житті громади та відповідальність управлінських рішень у час, коли саме людський капітал стає визначальним. Відповідь на запитання «чому?» кожен робить для себе сам. Але байдужих до цієї історії в Охтирці вже точно не залишилося.
Валерія
БАКУЛІНА
