Коштів та здоров’я немає, а бажання допомогти армії — є
Отже, Наталія Марюхно – колишня педагогиня. Все своє життя пропрацювала в Шосткинському позашкіллі.
У 60 років переїхала з Шостки до Сум. Обидві дорослі доньки мешкають у Лондоні, тож пані Наталія живе сама.
Зізнається, що вже давно страждає на різні вікові хвороби: недобачає, недочуває, ще й пересувається з палицею, бо ноги болять. Але сидіти вдома та зосереджуватися на болячках – варіант не для неї. Особливо під час війни, коли українські військові потребують допомоги, сидіти склавши руки не можна!
Пенсіонерка вирішила бути корисною. Мовляв, сил та здоров’я немає, коштів – теж, а бажання зробити власний внесок у наближення перемоги є!
У кожного свій талант
У Сумах чимало пенсіонерок, які волонтерять. Здебільшого жіночки плетуть сітки, печуть пиріжки, готовлять різну їжу.
Та наша героїня обрала для себе оригінальну альтернативу – вирішила заробляти на армію акторським талантом: декламуванням віршів.
Збірка
Все почалося з того, що минулого року діти подарували їй збірку поетичних творів Ліни Костенко. Пенсіонерка вивчила пару віршів і спробувала їх читати напам’ять ц тролейбусі. Перший раз було страшно та ніяково. Але пасажири відреагували адекватно, проявили цікавість і попросили читати ще.
Тому Наталія Марюхно вивчила вже 50 віршів, знайшла собі робочу локацію біля торгівельного центру і приступила до праці.
Табличка
Для того, аби було видно, що вона збирає гроші не для себе, а для ЗСУ, в готовила спеціальну табличку з написом. Повісила її на шию, та й почала читати вірш. Побоювалася, що зараз осоромиться і з плачами піде додому.
Та люди зупинялися, слухали та кидали гроші в коробочку, яку пенсіонерка поставила на лавці. Щастя бабусі не було меж! Зрозуміла: вона знайшла свою справу!
Інтелігентка
– Зазвичай ми з родиною робимо закупи в супермаркеті “Мост”, – розповідає нам місцева мешканка пані Алла. – І от одного разу я побачила біля магазину стареньку бабусю. На вигляд – таке інтелігентна, одягнена бідненько, але чистенько! Я послухала, як вона декламує вірш Ліни Костенко” Крила” і була вражена: це ж яке пам’ять у людини похилого віку!
Пані Алла – вчителька, тому може професійно оцінити віршування нашої героїні. Та й ми, послухавши волонтерку, й самі переконалися в її акторському таланті! Не дивно, що незнайомі перехожі платять за її талант гроші!
Дрон
У перший день Наталія Марюхно заробила майже 400 грн, а за перші місяці – 25 тисяч гривень. Так увійшла в азарт, що виходить на роботу майже щодня, за будь якої погоди будь якої пори року.
А вже за рік старенька зібрала своїм декламуванням 55 тисяч гривень на дрон для військовослужбовців!
На цьому 86-річна волонтерка не зупиняється. Адже війна ж ще не закінчилася, тому і вона не може кинути роботу!
Розширення
На момент підготовки матеріалу у пані Наталії вже було дві робочих локації: окрім місця біля вказаного торгівельно – розважального центру, вона працює ще й на території іншого супермаркету.
– Якось я дізналася про знижки на урологічні прокладки в торгівельній точці, який розташований за кілометр від цього місця, – розповідає співрозмовниця. – А я ж кожну копійчину економлю, от і пошкандибала з палицею та речами туди.
Поки дійшла до того супермаркету, так втомилася, що попросила в охороні стілець і сіла відпочити. А чого сидіти без діла? Почала декламувати Ліну Костенко! І тут навколо мене зібралися люди! Аж заслухалися, стояли заворожені! І так активно гроші кидають у коробку! Зараз працюю здебільшого там, бо там більше заробляю!
Щаслива
Зі слів Наталії Марюхно, вона почувається не втомленою, а – щасливою! Бо серед людей, бо реалізована, бо корисна для України! І це – головне! Життя прожити не даремно!
Оксана Ковальова
