Неподалік Куземина знайшли скарб, який, можливо, пролежав у землі від часів Битви на Ворсклі.
Про знахідку повідомили 12 серпня. Дата для нас особлива одразу з кількох причин: цього дня минуло 627 років від Битви на Ворсклі, газеті «Ворскла» виповнилося 96 років, а її редактор теж став ще на рік старшим. Щоправда, на відміну від середньовічних монет, історичної цінності він поки що не має.
Справжній скарб виявила Глинська археологічна експедиція Історико-культурного заповідника «Більськ» під керівництвом археолога, кандидата історичних наук Юрія Пуголовка.
Під час дослідження одного з поселень Глинського археологічного комплексу науковці знайшли 118 мідних монет післямонгольського часу.
Монети компактно лежали в невеликій ямці на глибині близько 30–40 сантиметрів. На цій ділянці розкопу інших археологічних об’єктів не було.
Дослідники припускають, що колись гроші склали в мішечок або іншу органічну тару, яка за шість із гаком століть зотліла. Землю з місця знахідки забрали для промивання та подальшого лабораторного дослідження. Можливо, це допоможе встановити, у чому саме зберігали скарб.
Знайдені монети називаються пулами. Це була дрібна мідна розмінна монета післямонгольського часу. Тож ідеться, ймовірно, не про князівську скарбницю, а про чиїсь заощадження.
Хтось сховав їх у неспокійні часи, але з невідомої причини так і не повернувся.
За словами Юрія Пуголовка, знахідка рідкісна не лише для Глинського комплексу, а й загалом для Дніпровського Лівобережжя. Її цінність полягає також у тому, що монети знайдені разом і в чітко зафіксованому археологічному контексті.
Глинський археологічний комплекс розташований поблизу села Глинське Опішнянської громади Полтавського району. Від Куземина до місця досліджень — приблизно 15 кілометрів по прямій.
Куземин, Більськ і Глинське стоять уздовж Ворскли. Південна частина Куземина входить до території величезного Більського городища, а сам Глинський комплекс розташований неподалік його південної околиці.
Глинський археологічний комплекс існував від IX до XIV століття. До нього входять укріплені поселення, посади, селища та курганний могильник. Заснували його сіверяни, а пізніше ця місцевість належала до східного порубіжжя Литовсько-Руської держави.
Попередньо скарб датують кінцем XIV століття. Саме на цей період припала одна з найбільших битв пізнього Середньовіччя у Східній Європі.
12 серпня 1399 року на річці Ворсклі зійшлися військо великого князя литовського Вітовта та сили Золотої Орди.
Разом із Вітовтом виступили литовські й руські полки, польські воїни, загони Тевтонського ордену, молдавани, волохи та ординці хана Тохтамиша, якого Вітовт хотів повернути до влади в Золотій Орді.
Їм протистояли війська хана Тимур-Кутлуга та еміра Едигея. Битва завершилася нищівною поразкою війська Вітовта. Загинуло багато князів і представників знаті, а сам Вітовт урятувався втечею.
Наслідки цієї поразки відчувалися далеко за межами Ворскли. Вона послабила вплив Великого князівства Литовського на південні та східні землі й зруйнувала плани Вітовта щодо підкорення Золотої Орди.
Точне місце битви досі залишається предметом наукових дискусій. Однак археологи звертають увагу, що життя Глинського поселення припинилося приблизно наприкінці XIV століття — можливо, саме після подій 1399 року.
Чи належали монети людині, яка ховала їх, рятуючись від воєнного лихоліття? Чи пов’язаний скарб безпосередньо з Битвою на Ворсклі? Поки що цього стверджувати не можна.
Монети мають очистити й дослідити. Фахівцям належить визначити місця їх карбування, склад металу, час виготовлення та правителів, за яких вони були випущені.
Точну вартість знайдених пулів зараз визначити неможливо. Ціна старовинної монети залежить від її збереженості, рідкісності, місця карбування, року випуску та того, наскільки добре читаються зображення й написи.
За результатами українських і міжнародних нумізматичних торгів, орієнтовні ціни на подібні мідні пули можуть бути такими:
На українських аукціонах звичайні мідні пули Золотої Орди продавали приблизно за 170–300 гривень. На міжнародних торгах добре збережені монети цього типу мали результати 13, 15, 26 та 51 євро. Окремі особливо якісні екземпляри продавали й дорожче ніж за 100 євро.
Якби всі 118 знайдених монет виявилися поширеними типами і їх оцінювали окремо, умовна колекційна вартість могла б становити приблизно 20–60 тисяч гривень. Якщо серед них є рідкісні різновиди, сума могла б перевищити 100 тисяч гривень.
Однак така оцінка дуже приблизна. Знайдений археологами скарб не можна розглядати як звичайний набір монет для продажу.
Усі 118 монет становлять цілісний археологічний комплекс. Важливі не лише самі пули, а й місце, глибина та обставини, за яких вони були знайдені.
Дослідження може показати, які гроші перебували в обігу на Ворсклі наприкінці XIV століття, звідки вони надходили та з якими землями торгували місцеві жителі. Найпізніша монета у складі скарбу може також допомогти встановити, коли саме гроші були заховані.
Якщо такий комплекс розділити й розпродати поштучно, значна частина історичної інформації буде втрачена.
Монети ще не визначені остаточно. Після очищення може з’ясуватися, що це продукція різних монетних дворів і різних правителів. Тоді й стане зрозуміло, чи маємо ми просто середньовічну «жменю дріб’язку», чи серед 118 пулів причаїлася справжня нумізматична рідкість.
Виходить, історія, якій понад шість століть, лежить буквально під нашими ногами. І часом нагадує про себе такими знахідками.
Джерела: Історико-культурний заповідник «Більськ», Суспільне Полтава, Укрінформ.
Читайте також
