На Охтирщині та в прикордонних громадах вибухи давно стали страшною частиною життя. Людина хоча б розуміє, що відбувається, а коту чи собаці ніхто не пояснить, чому раптом здригається будинок, лунає вибух або над головою гуде безпілотник.
Після чергової гучної ночі кіт може забитися під ліжко, у шафу, погріб чи сарай. Собака — тремтіти в будці, рватися з ланцюга, скавчати, гавкати або намагатися втекти.
Для сільської місцевості це особливо актуально. Чимало собак живуть надворі й залишаються на прив’язі. Під час вибухів така тварина практично позбавлена можливості сама знайти безпечніше місце.
Як допомогти домашнім улюбленцям пережити обстріли, розповіли у VetEduCare. Матеріал підготувала Наталя Камаєва за участі ветеринарної поведінкової спеціалістки Ксенії Олійникової.
Якщо обстановка дозволяє, собаку, яка постійно перебуває на подвір’ї, під час загрози вибухів краще забрати з прив’язі у більш захищене приміщення.
Це може бути будинок, коридор, господарська будівля чи інше місце, де немає вікон або вони розташовані далі.
Головне — щоб тварина не могла у паніці вискочити на вулицю.
Перелякана собака поводиться зовсім не так, як у звичайний день. Навіть слухняний пес, який роками не залишав двору, може спробувати втекти.
Кіт під час вибухів часто сам знаходить місце, де йому здається безпечніше: залазить під ліжко, у шафу, ванну кімнату чи інший закуток.
Якщо це місце не становить небезпеки, тварину краще не чіпати.
Не потрібно силоміць витягувати її зі схованки лише тому, що господареві здається: «На руках йому буде спокійніше».
Так само не варто утримувати собаку, якщо вона виривається.
Фахівці наголошують: під час сильного страху головне завдання — не «перевиховати» тварину, а допомогти їй почуватися максимально безпечно.
Гавкіт, скавчання, нявчання, тремтіння, спроби сховатися — це не погана поведінка.
Так тварина реагує на страх.
Тому кричати, сварити чи тим більше бити її не можна. Покарання не навчить собаку або кота не боятися вибухів, а лише додасть ще одного джерела стресу.
Бажано заздалегідь визначити місце подалі від вікон, де тварина може перечекати небезпеку.
Туди можна покласти:
Щільні штори або блекаут допомагають частково закрити спалахи за вікнами та дещо приглушити зовнішній шум.
При цьому важливо не змушувати тварину сидіти саме там. Якщо вона сама обрала інше безпечне місце, краще дати їй таку можливість.
Під час сильних вибухів домашні тварини нерідко тікають.
Особливо небезпечна ситуація в селах: хвіртка може бути відчиненою, собака — зірватися з прив’язі, а кіт у паніці вибігти з двору.
Тому навіть для тварини, яка «нікуди ніколи не ходить», варто мати нашийник із жетоном та номером телефону господаря.
За можливості використовують GPS-трекери або AirTag.
Це проста річ, але саме вона може допомогти повернути переляканого улюбленця додому.
Стрес не закінчується відразу після останнього вибуху.
Наступного дня кіт чи собака можуть бути виснаженими, більше спати, поводитися тихіше або, навпаки, залишатися настороженими.
Тому після важкої ночі не варто навантажувати собаку довгими прогулянками, тренуваннями чи великою кількістю нових вражень.
Тварині потрібні сон, спокій і звичний режим.
Після сильного переляку треба уважно спостерігати за станом улюбленця.
Якщо тварина тривалий час не п’є, має сильне прискорене дихання, блює або її стан помітно погіршується, потрібна консультація ветеринарного лікаря.
Особливо уважними варто бути до літніх тварин та тих, які вже мають хронічні захворювання.
Ще одна поширена помилка — дати тварині препарат, який «допоміг собаці знайомих».
Так робити не варто.
Препарат, його дозування та доцільність застосування повинен визначати ветеринар. Самостійний підбір ліків може не лише не допомогти, а й нашкодити тварині.
VetEduCare також наголошує, що власникам варто мати базову ветеринарну аптечку й уникати самовільного використання людських препаратів для котів та собак.
Наші коти й собаки не знають, що таке ракета, КАБ, «шахед» чи FPV-дрон.
Для них є лише раптовий страшний звук, спалах, тремтіння стін та зміна поведінки людей поруч.
І саме господар залишається тією людиною, якій тварина довіряє найбільше.
Тому інколи найкраща допомога — не метушитися, не сварити, дати можливість сховатися і просто бути поруч.
Особливо варто згадати тих собак, які й досі зустрічають обстріли на ланцюгу біля будки. Якщо маєте можливість забрати свого чотирилапого сторожа у більш захищене місце — зробіть це.
Бо коли гримить, страшно всім.
Джерело рекомендацій: VetEduCare. Матеріал «Допомога котам та собакам під час вибухів», підготовлений Наталею Камаєвою за участі ветеринарної поведінкової спеціалістки Ксенії Олійникової.
Читайте також
